Славой Жижек: "Єдиним розвʼязком для Европи є піти на ризик і розбити закляття, що його накладено на нашу долю"

Січень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1931 переглядів

Розмова словенського філософа та соціолога Славоя Жижека, одного з найвідоміших сучасних лівих мислителів, та Славоміра Сєраковського – засновника та головного редактора часопису і видавництва «Krytyka Polityczna», голови незалежного польського культурного центру та think tank «Nowy Wspaniały Świat».  

Славомір Сєраковський: У своїй статті у «New Statesman» Ви висловили солідарність із «Charlie Hebdo». Чи Ви вважаєте, що реакція світу на те, що сталося, була адекватною?

Славой Жижек: Подумайте про патос універсальної солідарности, яка вибухнула в дні після паризьких убивств і досягла кульмінації 11 січня у недільному видовищі рукотримання визначних політичних осіб з усього світу, від Кемерона до Лаврова, від Нетаньягу до Абаса: якщо колись існував образ лицемірного фальшу, це був він. Жестом у дусі «Charlie Hebdo» було би опублікувати на першій сторінці велику карикатуру, яка брутально і без смаку висміювала би цю подію, з малюнками Нетаньягу й Абаса, Лаврова і Кемерона, а також інших пар, які пристрасно обіймаються і цілуються, водночас за своїми спинами заточуючи ножі.

Ви зауважили дуже цікаву річ: що терористи-мусульмани є дивним різновидом фундаменталістів, бо вони мусять дивитися на себе у соціяльне люстро Заходу. Справжні фундаменталісти на кшталт Емішів просто зіґнорували би західних гедоністів і їхні дурнуваті карикатури. То що ж насправді стоїть за цими терористами, якщо не фундаменталізм? Чи Ви вважаєте, що це відчайдушна потреба у трансцендентній справі життя, якої так бракує у цьому постідеологічному світі?

Речі насправді набагато двозначніші. Якщо спитати російського антикомуніста, яку традицію звинувачути за жахи сталінізму, отримаєш дві протилежні відповіді. Дехто бачить у сталінізмі (і у більшовизмі загалом) розділ у довгій історії західної модернізації Росії – традиції, яка розпочалася з Петра Великого (якщо іще не з Івана Ґрозного), а інші покладають провину на російську відсталість, на довгу традицію східного деспотизму, яка панувала там. Тож тоді як для першої групи західні модернізатори брутально порушили природний плин життя традиційної Росії, замінивши його державним терором, для другої групи трагедія Росії полягає в тому, що соціялістична революція відбулася в неправильний час і в неправильному місці, у відсталій країні, де не було демократичної традиції. Чи не подібно це до мусульманського фундаменталізму, який знайшов свій (досі) крайній вираз в ІДІЛ?

А справді, що це за феномен? Західні держави, здається, були ним заскочені.

Тепер стало загальним місцем висловлення, що зростання ІДІЛ є останнім розділом у довгій історії антиколоніяльного відродження (довільно проведені після Першої світової війни кордони перемальовуються) і водночас розділом у боротьбі проти того, як глобальний капітал підриває владу національних держав. Але що спричиняє такий страх і стривоженість, це інша риса режиму ІДІЛ: публічні заяви структур ІДІЛ дають виразно зрозуміти, що головне завдання державної влади – не реґулювання добробуту свого населення (здоровʼя, подолання голоду); справжнє значення має релігійне життя, турбота про те, аби все суспільне життя підпорядковувалося релігійним законам. Ось чому ІДІЛ є більш-менш байдужою до гуманітарних катастроф на території, яку вона контролює; їхнім гаслом є: «Потурбуйся про релігію, а добробут влаштується якось сам по собі». У цьому відмінність від ідеї влади, яку практикує ІДІЛ, від сучасної західної ідеї так званої «біовлади», яка реґулює життя: халіфат ІДІЛ повністю відкидає ідею біовлади.

Чи робить це з ІДІЛ домодерну, відчайдушну спробу повернути годинник історичного поступу навспак?

Опір глобальному капіталізмові не повинен покладатися на домодерні традиції, на захист їхніх конкретних форм життя з тієї простої причини, що таке повернення до домодерних традицій неможливе, бо глобалізація вже...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.