Шевченкознавство Віктора Дудка

Жовтень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
27
331 переглядів

У колі наукових зацікавлень Віктора Дудка (1959–2015) шевченкознавча проблематика посідала хоч і помітне, проте не головне місце. Упродовж багатьох років дослідник час від часу спершу принагідно, а згодом і системно звертався до тих чи тих джерелознавчих питань, які були мало або геть неопрацьовані в сучасному шевченкознавстві. Своєрідним підсумком (спершу здавалося — проміжним, але нагла смерть внесла свої корективи) цих студій стала поява друком у видавництві «Критика» книжки «Тарас Шевченко: джерелознавчі студії» (2014), у якій під однією обкладинкою зібрано Дудкові статті різного часу. З’явилося декілька рецензій і відгуків на збірку, однак, здається, новаторство шевченкознавця ще не оцінено належною мірою.

Віктор Дудко запропонував низку арґументованих уточнень щодо Шевченкових текстів. Він з’ясував справжню дату написання найранішого з відомих Шевченкових листів до Миколи Макарова — 7 лютого 1859 року, а не 1860-го, як помилково усталилося (в автографі вказано тільки число і місяць), що, своєю чергою, змінило визначення часу знайомства поета з Іваном Турґенєвим, яке відбулося принаймні за декілька днів до появи записки. Її передатування дало дослідникові змогу пояснити «темне» місце в листі Алєксєя Плєщеєва до Фьодора Достоєвського від 10 лютого 1859 року: «один хохол» — це Тарас Шевченко, що назвав Турґенєва племінником Ісуса Христа. У результаті ретельного вчитування у текст та аналізу наявної інформації джерелознавцеві вдалося переглянути усталену хронологію декількох Шевченкових листів і записок, тоді як багатьом здавалося, що все давно вивчено, адже випущено вже не одне повне зібрання творів, над кожним із яких тривалий час працював чималий гурт науковців. Щоразу опрацьовуючи великий корпус джерельних матеріялів, Дудко завжди звертався і до Шевченкових автографів, при цьому іноді виявляв окремі хиби в їх відтворенні в академічному виданні (приміром, пропуск дати, позначеної лише числом). Така пильна увага до автографів уможливила правильне пояснення і «таємничих позначок» у «Більшій книжці», що їх неточно прочитав Ієремія Айзеншток.

Дудко дослідив «механіку появи леґенди» про те, що Шевченків щоденник до публікації в «Основі» буцімто підготував Лєв Жемчужніков (насправді, як переконливо з’ясовано у відповідній статті, це зробив Василь Білозерський). Чимало нових спостережень і уточнень заявлено у студії про Шевченкову театральну рецензію, починаючи навіть із її назви — «Бенефис г-жи Пиуновой января 21 1858 г.». Дослідникові довелося нагадати, що статтю у першодруці подано не анонімно, як стверджувалося у багатьох наукових джерелах, а підписано трьома астерисками. Взагалі Дудко незрідка повторює знану свого часу точну інформацію, згодом із багатьох причин надійно забуту, адже наступні покоління дослідників не завжди завдають собі клопоту вивчити публікації попередників. При цьому чітко документує, що вже відомо, а що нового він вніс, застерігаючи свій пріоритет у багатьох важливих моментах. У черговому академічному зібранні творів Шевченка, яке рано чи пізно доведеться здійснювати, за результатами досліджень Дудка слід наново підготувати до друку корпус дарчих написів, повною мірою опрацювавши відповідний масив шевченкознавчої літератури. Ще більше уточнень, коректив, виправлень усталених помилок, слушних коментарів стосуються численних листів до Шевченка, мемуарних згадок про нього та його лектури.

Науковець не обмежувався суто текстологією творів — не менш помітним є його коментаторський внесок. Скажімо, з’ясування змісту незрозумілої фрази про Опанаса Марковича у Шевченковому листі до Миколи Макарова розгортається у складний дослідницький сюжет, який завершується вичерпним витлумаченням відповідного уривка. Нові матеріяли Дудко наводить у статті про «Воспоминание о двух малярах» Миколи Костомарова, демонструючи, як завжди, віртуозне володіння різноманітними джерелами. За розлогими бібліографічними...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі