Вільям Нолл, Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920–30 років, Київ: Родовід, 1999.
Mark Baker, Peasants, Power, and Revolution in the Village: A Social History of Kharkiv Province. Ph.D dissertation, Harvard University, 2001.
Keely Stauter-Halsted, Thе Nation in The Village: The Genesis of Peasant National Identity in Austrian Poland, 1848–1914, Cornell University Press, 2001.
Три праці, що їх буде тут оглянуто, дають змогу показати існування альтернативного погляду на відмінності між сходом і заходом України, на цивілізацію та на громадянське суспільство. Формує таке бачення немодна вже серед інтелектуалів соціяльна історія, якій, разом із соціяльною антропологією, віддано на відкуп неперспективне селянство, – тоді як інтерпретативна антропологія та культурна історія звертаються до модніших тем.
1
Перша з цих праць розпочала обіцяну серію публікацій на основі величезної джерельної бази, створеної в рамках довготривалого проєкту з усної історії. Книжка Вільяма Нолла з’явилася два роки тому, проте майже не обговорювалася. Тимчасом її задум викликає симпатію з багатьох причин: через його гуманність, через обсяг виконаної роботи, через складну ситуацію, в якій він утілювався, врешті, через незвичність методології. Це одна з небагатьох книжок, присвячених колективізації, і єдина – з присвятою її жертвам.
Більшість праць, написаних на цю тему, розкриває її через офіційні документи, сухі числа, іноді описи жорстокости. Нолл хоче показати колективізацію, як вона бачилася учасникам/жертвам/виконавцям. Базуючись на суб’єктивних враженнях, автор намагається побудувати об’єктивну картину тотальної суспільної трансформації, котра позначилася не тільки на економіці, матеріяльному становищі селянства, а й на всій селянській культурі як комплексі певних практик, що підтримували відповідну колективну психологію, чи то ментальність.
Обсяг опрацьованого матеріялу вражає: понад 400 інтерв’ю, фраґменти з яких об’єднано в добірки, присвячені кожна певній темі, й подано в супроводі коротких нарисів на цю тему, складених на основі наведених записів. Основний корпус праці складається з двох великих частин: першу, «Економіка і матеріяльна культура», своєю чергою поділено на три розділи, що описують періоди до, під час і після колективізації; другу, «Релігія та експресивна культура», на два – про релігію та про розваги й ритуали.
Головна теза книги доволі проста: загнане в колгоспи населення радянських сіл за своєю соціяльною структурою, способами самоорганізації, уявленнями про політичну владу і стосунками з нею, світоглядом і дозвіллям має надзвичайно мало спільного з українським селянством до колективізації. Твердження про радикальність чи кардинальність його трансформації надзвичайно переконливо підкріплено багатьма фактами, взятими з інтерв’ю. Нолл помічає безліч цікавих і важливих деталей, що заперечують думку про замкненість і відсталість селянства, яке застрягло в натуральному господарстві. Він наводить свідчення тісних зв’язків із містом, описи участи селян у містечкових ярмарках, їхньої праці на підприємствах і сезонних заробітків, роздрібної торгівлі тощо. Цілком справедливо критикується традиційна етнографія, яка, шукаючи за загубленими перлами справжнього фольклору, закривала очі на пов’язані з трансформацією занепад, зникнення та викорінення певних практик.
Спогади селян про найстрашніше – голод, колективізацію, про те, що вчинено з ними та їхніми близькими і про тих, хто це чинив, однозначно доводять: така розмова зовсім не потребує якогось специфічного «середнього голосу» чи винятково модерністичних репрезентацій, як це стверджував Гайден Вайт (див. його статтю у збірці «Probing the Limits of Representation: Nazism and the “Final Solution”»: Cambridge, 1992). Говорити про такі речі не означає робити їх морально прийнятними. Радше навпаки: усвідомлення...
Допоможіть нам дієво, своїм гаманцем, а не лише словами підтримки – передплатіть електронний доступ або друкований часопис сьогодні і насолоджуйтеся найкращою аналітикою та есеїстикою, що пропонує Україна.
❤ Дякуємо!
Якщо ви уже є дійсним передплатником електронного видання, будь ласка, .
Передплатити – уже від 80.00 дол. на рік »і отримати безлімітний доступ до нових та архівних статтейПро автора
Долучіться до дискусії!