Самотність автентичного сприйняття

Вересень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
51 переглядів

Гурт «Древо». «Рай розвився». Християнські мотиви в українському фольклорі. CD. – ArkadiA (Київ, 2001).

Років десять-п’ятнадцять тому студенти історико-теоретичного факультету Київської консерваторії незалежно від спеціялізації мали можливість брати участь у фольклорних експедиціях. Поїздці передували збори-інструктажі: з усіма мешканцями села обов’язково треба здоровкатися, в жоднім разі не відмовлятися від самогону (краще вже тихцем не пити налитої чарки), дівчатам ходити в хустках і спідницях. На місці виявилося, що настанови інструкторів можна було почасти і знехтувати. Сільські з першого погляду викривали городян. Не рятували ані спідниці, ані хустки, ані українська мова, ані навіть заплетені коси. Пам’ятаю, одна бабця приловчилася та й учепилася за хвостик коси, що стирчав з-під куртки непроханої городянки: «А це що таке?». Певно, думала відьму впіймати... У селі цінують наполегливих, але ввічливих людей – «не тутешніх», котрі вміють говорити просто та поводитися «як свої», проте з гідністю. На наше щастя, саме такі люди опікувалися тоді в поїздках студентами-новачками, розшукували співаків, домовлялися й проводили запис. Пізніше виявилося, що всі вони – учасники фольклорного ансамблю «Древо».

Сьогодні цей гурт добре знаний. Чимало критиків погоджується з тим, що саме він започаткував у музичній культурі України рух автентичного відтворення традиційної селянської музики. Його діяльність багато в чому нагадує діяльність ансамблю Дмітрія Покровського у Росії. Виконавці «Древа» поєднують популяризаторську діяльність із науковим дослідництвом. Кожен виступ гурту – результат ретельної реставрації вокальних шедеврів народного мистецтва, що їх у різні роки знаходили етномузикологи «Древа» в різних реґіонах України – переважно на Поліссі, Поділлі та Лівобережжі. Гурт виник у Києві в 1979 році з ініціятиви Євгена Єфремова, нині кандидата музикознавства, доцента Національної музичної Академії України.

У жанровій палітрі нового диска «Древа» переважають колядки та щедрівки. Саме Різдво та Святий Василь (Новий рік) символізують поворот сонця на літо, на початок нового землеробського циклу, а це було особливо актуальним для життя селянина. Представлені на диску наспіви сільських виконавців зафіксовано на авдіоплівку в 1978–1999 роках у трьох реґіонах України – Прип’ятському Поліссі, Полтавщині, Черкащині – та відтворено зі збереженням особливостей локальної музичної стилістики (фактури, характерної звукоподачі, мелодичного варіювання, орнаментації) та мовного діялекту.

Загальна композиція альбому дає чудову можливість познайомитися з матеріялом, який виник унаслідок складних процесів контакту на перший погляд «ізольованих» між собою семіотичних сфер поганства та християнства. Традиційно вважають, що результатом такого контакту в народній свідомості стала певна примітивізація, спрощення «високих» святих образів, незрозумілих і чужоземних для селян. От і в анотації до диска Олена Шевчук та Євген Єфремов пишуть:

...Укорінення християнського світогляду в селянському середовищі мало ту особливість, що основні біблійні персонажі – Ісус Христос, Божа Мати, св. Апостоли Петро, Павло, святі Юрій, Василь, цар Ірод, а також ситуації, в яких вони діють, набули типово українських побутових рис (курсив мій. – О. Д.): наприклад, криниця у дворі селянина-господаря – це купіль, де Богородиця купає маленького Ісуса (щедрівка села Вичівка, Рівне – Зарічне, «Йой дядьку, дядьку, на твойму дворку»), селянин-засівач рятує немовля від переслідувань Ірода, за що Богородиця нагороджує його чудовим миттєвим дозріванням врожаю (колядки «Чи чулі, браття, предівну новину» села Любиковичі, Рівне – Сарни, та «Ой чи чули, люди, ви таку новину» села Селець, Житомир – Народичі) тощо.

На диску також трапляється чимало зразків особливого синкретизму християнських образів та мотивів чарівної казки. Цей синкретизм може бути кількох різновидів. Приміром, можна говорити про своєрідний...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі