Розправа з окциденталістикою

Грудень 2000
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
41 переглядів

Норман Дейвіс. Європа: Історія. Переклад з англійської Петра Таращука, Олександра Коваленка. – Київ: Основи, 2000.

Norman Davies. Europa. Rozprawa historyka z historią. Przeklad Elżbieta Tabakowska. – Kraków: Wydawnictwo «Znak», 1998.

Elżbieta Tabakowska. O przekladzie na przykladzie. Rozprawa tlumacza z «Europą» Normana Daviesa. Wstęp Norman Davies. – Kraków: Wydawnictwo «Znak», 1999.

До появи книжки, про яку тут піде мова, професор Школи славістичних і східноєвропейських студій Лондонського університету Норман Дейвіс був здебільшого відомий як авторитетний полоніст із напрочуд ориґінальним баченням історії Польщі, яке він виклав у книгах «Боже ігрище. Історія Польщі» («God’s Playground. A History of Poland», 1981; польською мовою перевидана вже вчетверте, у книгарнях продається з позначкою «обов’язкова лектура для середніх шкіл») і «Серце Європи. Коротка історія Польщі» («Heart of Europe: a Short History of Poland», 1984; польське видання 1995).

Нова Дейвісова праця, як це зрозуміло з назви, стосується всієї Європи. Книжка писалася сім років, має численні додатки (карти, схеми, різноманітні переліки та покажчики, ілюстрації) і важить два кілограми (так стверджує автор; українське й польське видання важать іще більше). Вперше праця з’явилася англійською мовою в видавництві Оксфордського університету 1996 року. «Європа» відразу ж звернула на себе увагу: на момент виходу з друку польського видання було опубліковано вже близько 50 рецензій. За якийсь час вона навіть стала бестселером – річ нечувана для фахової історичної літератури. З уривків рецензій на суперобкладинці українського видання можна судити про враження, що його справила «Європа»: «Це одна з найвидатніших історичних праць, виданих коли-небудь в Оксфорді» («The Independent»); «Той, хто каже, що історія нудна, прочитавши “Європу”, змінить свою думку» («The Daily Telegraph»); «Після Дейвіса ніхто вже не напише історії Європи по-старому» («London Review of Books»).

Норман Дейвіс чудово відчуває кон’юнктуру. Його версії історії Польщі припали на час, коли поляки кинули виклик Радянській імперії, й на полоністику виник підвищений попит. А коли приголомшливі успіхи політики всеевропейської інтеґрації породили потребу відповідної інтерпретації минулого, з’явилася «Європа». Отже, її успіх якоюсь мірою був запрограмований.

Але успіх не приходить автоматично. Раніші спроби написати історії об’єднаної Європи схвалення не отримали, а історія європейських народів Жана Батиста Дюрозеля навіть спричинила офіційні протести грецьких політиків. Отож завдання не було легким. Адже крім того, що, як не крути, але історія – це політика, спрямована в минуле, потрібно було розв’язати силу-силенну дидактичних проблем. Що брати під увагу, а що іґнорувати? Чи обмежитися лише політичною сферою? Тоді чи це буде повноцінна історія? Отже, треба враховувати культуру. Але ж вона така багатогранна! Як бути, скажімо, з музикою? А з мистецтвом? Врешті, яку методологію обрати? Інтерпретувати історію Європи як історію цивілізацій, народів, держав? Врешті, що таке Європа? Де її властиві кордони? Чи брати під увагу так звані «малі народи»? Чи обмежитися, як це зазвичай робили Дейвісові попередники, історією лише імперських націй? І як, не втопившись у морі інформації, надати вінеґретові фактів форми, цілісності, та ще й так, щоб читачеві смакувало?

Важке завдання. Що робота не йшла гладко, свідчить і підзаголовок польського видання – «Розправа історика з історією» (в ориґіналі просто «Europe: A History»).

Успіхові праці посприяли властиві Дейвісові неупередженість, цілеспрямованість, незакомплексованість, добра порція скепсису, врешті, гумор. Але найцінніше в ній – це методологія, котру автор окреслив у доволі просторому вступі. Дейвіс мав на меті насамперед відтворити духовну атмосферу доби. Й хоча тут він не новатор, сьогодні це завдання визнають за першочергове більшість фахівців, не кожний робить це на...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі