Роздуми про переклад

Вересень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
54 переглядів

Книжки, які наштовхнули на роздуми:

Віктор Коптілов. Теорія і практика перекладу. – Київ: Юніверc, 2003.

Записки перекладацької майстерні. В трьох томах. – Львів, 2001–2002.

Альманах перекладацької майстерні. В трьох томах. – Львів–Дрогобич: Коло, 2002.

Улюблені англійські вірші та навколо них. Перекладач та упорядник Максим Стріха. – Київ: Факт, 2003.

0. Звідки пішов єсть переклад?

Згідно з християнською версією світотвору, розмаїття мов постало після і внаслідок того, що Бог промовив: «Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити». Безпосередньо за цим усвідомленням з’явилася декларація про наміри: «Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного». А негайно за декларацією було вжито превентивних заходів (реалізація наміру): «І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, – і вони перестали будувати те місто». Щойно після реалізації наміру було здійснено акт номінації: «І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі».

Містерію урозмаїтнення мов Книга Буття називає «Вавилон», тобто «помішання». Відколи воно відбулося, мовні спільноти приречені шукати між собою порозуміння. Розмаїття мов – результат тривоги Бога, водночас, розмаїття мов – обмеження можливостей, викликане цією тривогою. Без тривоги Бога не було би перекладацтва.

Інтенція, задекларована у Вавилонській притчі, спрямовувалася на обмеження можливостей. Обмеження омніпотентности відкрило скриньку Пандори: необмежене поле обмежених можливостей. Парадоксу немає: з погляду опцій партикулярність – шалено продуктивна, однак, хоч би які можливості вона відкривала, цілість неодмінно залишатиметься як щось, чого вона не прозирає. Цілість вислизає. Універсальність смислу (це щодо суперечки, тобто розмови між універсалістами і герменевтами) прочувається, але осягнути її годі – майже як у Козьми Пруткова: не можна охопити неохопне.

Найважливіше, що можна виснувати з Вавилонської притчі: conditio humana.

1. Інструкція для гри в бісер

Найцікавішу і приголомшливу інструкцію для перекладача я надибав в Об’явленні Івана Богослова: «Свідкую я кожному, що чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій». Додасть і перекрутить, додав би я, якби не «Осторога». A propos, «Осторога». Так називається кінцівка Об’явлення, і затягнена ця назва курсивом. На початку цілої книжки, яку Об’явлення Івана Богослова завершує, після Азбучного списку скорочень книг Старого та Нового Заповіту, вжитих у відсилачах, іде таке закурсивоване речення: «Усе, що тут видрукувано писаним письмом (таким, як це), того в ориґіналі нема, воно додане для ліпшого розуміння тексту». От і страхай їх, перекладачів: ти їм про вогонь пекельний, а вони тобі: метафора.

Таких додатків «для ліпшого розуміння тексту» чимало (це не кажучи вже про проблему першоджерел), і до моїх очікувань, пов’язаних із читанням Книги, вони не додають нічого, але відбирають. Як на мене, вони відбирають у Біблії її поетичність, депоетизуючи цю глибоко філософську поезію, яка майже дві тисячі років надихає европейських богословів і поетів і сотні років чинить (неоднозначний) вплив в інших частинах світу. Вдамся до вже згадуваного Об’явлення: «І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане». Переважно йдеться саме про такі конкретизатори змісту, як «щось» із поданого прикладу. Забравши «щось», ми тільки повернемо тексту його поетичність, адже в ньому простота і прозорість змісту...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі