Реконструкція реґіону

Серпень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
265 переглядів

Daniel Hamilton and Gerhard Mangott (ред.), The New Eastern Europe. Ukraine, Belarus & Moldova, Washington, DC: Center for Transatlantic Relations, 2007.

1

Збірка статтей за редакцією американця Деніела Гемілтона та австрійця Ґергарда Манґота під назвою «Нова Східна Европа: Україна, Білорусь та Молдова» постала як наслідок спільного дослідницького проєкту, реалізованого Центром трансатлантичних відносин вашинґтонського університету ім. Джона Гопкінса та Австрійським інститутом міжнародних справ у Відні, за сприяння австрійського Фонду Маршала. Мета збірки, твердять упорядники, – розглянути «динаміку нової Східної Европи, з’ясувати, чи справді можна її вважати цілісним реґіоном, визначити основні інтереси держав, що її складають, та інтереси ключових зовнішніх акторів».

Чотири з одинадцяти розділів книжки присвячено винятково Україні: «Перспективи політичного та економічного розвитку України» Тараса Кузя, «Роль України у змінюваній Европі» Єлєни Ковальової, «Україна та Европейський Союз» Майкла Емерсона та «Україна і НАТО» Стивена Ларебі. І ще три розділи розглядають Україну поряд із іншими країнами реґіону: «Білорусь, Україна й Молдова: економічний розвиток та інтеґраційні перспективи» Васілія Астрова і Петера Гавліка, «Україна і Білорусь: енергетична залежність від Росії та роль транзитних країн» Роланда Ґьоца і «Росія та Україна» Дмітрія Трєніна.

Білоруські проблеми обговорюються також у статті Райнера Лінднера «Плинне сусідство: ЕС–Білорусь–Росія та перспективи білоруської політики Евросоюзу». Й окреме дослідження присвячено Молдові – 50-сторінкова аналітична записка безіменної Міжнародної кризової групи під назвою «Непевне майбутнє Молдови». Обрамлено книжку вступною статтею Анджели Стент «Проміжні землі: нова Східна Европа у XXI столітті» та прикінцевим нарисом Ґергарда Манґота «Деконструкція реґіону».

Усі ці тексти істотно різняться за жанром, глибиною аналізу, компетентністю й об’єктивністю. Найкраще враження справляють нариси Кузя, Трєніна, Ковальової та Емерсона. Кузьо дає ґрунтовний аналіз посткомуністичної трансформації в Україні, застосовуючи різні елементи транзитологічних теорій, зокрема – залежности від шляху (path dependence), компромісних домовленостей (pacted compromises) та четверної трансформації (quadruple transition), котра враховує не лише характерні для всіх посткомуністичних країн процеси творення ринкової економіки та демократичних інституцій, а й процеси державо- та націєтворення, характерніші для країн постколоніяльних.

Згадані чинники, на думку автора, істотно ускладнюють процес перетворень. Україна успадкувала від попередніх режимів архаїчну економіку, дисфункціональні інституції, негромадянську політичну культуру, зденаціоналізоване й реґіонально поділене населення. Ані в 1991-му, ані в 2004 році революції не було завершено: в обох випадках їх увінчали компромісні домовленості провідних політичних сил, що призвело до перетасування еліт, а не кардинальної їх зміни, і, відповідно, до модифікації, а не кардинального оновлення старих інституцій та інституційних практик. В обох випадках компромісні домовленості відбувалися за тим самим сценарієм: помірковані групи з обох боків (рухівці та суверенкомуністи у 1991-му, нашоукраїнці та кучмісти у 2004-му) укладали між собою формальні та неформальні угоди, марґіналізуючи при тому радикальніші угруповання (угеесівців-дисидентів та імпер-комуністів у 1991-му, бютівців та об’єднаних есдеків у 2004-му). В обох випадках громадянське суспільство відіграло важливу роль, чинячи тиск на владу і сприяючи розшаруванню в середовищі еліт; в обох випадках, однак, мобілізація й натиск були недостатніми для кардинальних змін [31].

Компромісний характер змін, відносна слабкість суспільства, істотні реґіональні поділи і фраґментованість еліт суттєво ускладнюють успішну трансформацію в Україні за прибалтійським чи центральноевропейським сценарієм, але так само роблять малоймовірним її...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі