Работоргівля як прототип весільного обряду

Листопад 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
162 переглядів

Філологічне дослідження має бути цікавим не лише філологам – хто про це забуває, перетворює філологію на вузькофахову дисципліну і втрачає добрячий гурт читачів. Стаття Олександра Галенка «Сороміцька історія» («Критика», 2003, ч. 9) на це не слабує: хоч би як поставився читач до її основної думки, байдужим він не залишиться. Можливо, фольклорні цитати навіть відволічуть його від аналітичних висновків (це, безперечно, погано), але ж водночас і розважать (а це, поза сумнівом, добре).

Здавалося б, який зв’язок між еротичним фольклором і давньою работоргівлею? Однак автор у доволі ориґінальний спосіб, через уривки пісень, у яких убачає приховану, так або так символізовану інформацію, робить спробу побачити соціяльну проблему.

Звичайно, судити про міру арґументованости окремих тверджень цієї статті мали би передусім історики й суспільствознавці. Дозволю собі лише висловити деякі загальні міркування й зосередитися на проблемах, що належать до мого фаху, – а саме мовознавчих і фольклористичних аспектах «Сороміцької історії».

Особливості суспільного ладу – зокрема, наявність рабства – у тій чи тій країні в якийсь період її історії – це доволі складна проблема, яка завжди потребує спеціяльних досліджень. Ані окремі фольклорні тексти (сумнівного датування, про що йтиметься далі), ані навіть повідомлення давніх авторів, самі собою, без системної різнорівневої арґументації, не мають достатньої доказової сили.

Питання про рабство має кілька складників: якими були статус раба, його обов’язки, права пана-рабовласника, масштабність поширення рабства (хатнє чи масове), шляхи поповнення кількости рабів тощо. Для прикладу: відомо до десяти назв рабів у давній Греції, і зміст кожної, хоча це давно є об’єктом різногалузевих студій, до кінця не визначено.

Зрозуміло, що коли йдеться про терміни, то пріоритет слід надавати лінґвістиці. Однак, на жаль, навіть мовознавство (яке нерідко вважають найточнішою з усіх гуманітарних наук) не дає можливости робити однозначні висновки з проблеми рабства. Скажімо, грузинське слово glexi може мати значення і «раб», і «селянин» (порівняймо кріпаків у Російській імперії, яких купували, продавали й нерідко називали рабами); є ще й невіддільний від нього варіянт glaxi з третім значенням – «жебрак». Предметом численних суперечок є рабство у давньому Єгипті і, зокрема, давньоєгипетське слово hem (традиційне озвучення), якому приписують значення «раб». У латині слово на позначення раба – servus – за походженням не є власне латинським: скоріше за все, його (разом із багатьма іншими) запозичено від етрусків, що свідчить принаймні про нерозвиненість рабства у латинян за найдавніших часів.

Давнє слов’янське позначення раба – холоп (наявне і у східних, і в західних, і в південних слов’ян) – не є власне слов’янським. Походження його не відоме. «Всі наявні етимології недостовірні» – сказав про нього Макс Фасмер. Припускають, зокрема, запозичення з арабської мови через тюркські. А що до слова раб, то його питоме значення – не так соціяльний статус, як стосунок до роботи. Отже, з лінґвістичних свідчень природніше зробити висновок, що у волелюбних слов’янських племен рабства і работоргівлі не було, хіба тільки епізодичні.

Якби нам навіть трапилася в давньому документі конкретна вказівка – приміром, такий-от мешканець Новгорода мав за раба такого-то, – ми принаймні мусили би відповісти: що саме означало слово раб у той час і в тому документі зокрема? Адже, наприклад, англійське child (дитина) споріднене з давнім слов’янським челядь так само, як раб споріднене з українським парубок (давніше паробок). Хіба звідси випливає, що дітей мали за рабів? Ні, лише те, що молодших за віком у давніх уявленнях зближували із «соціяльно молодшими».

Виривати інформацію з контексту – значить істотно збільшити вірогідність помилки. Уявімо, що з повідомлень сучасної преси про те, як...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі