Привид повсталого жіночого духу

Січень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
47 переглядів

Кейт Мілет. Сексуальна політика. – Київ: Основи, 1998.

1.

В українське суспільство, донедавна закрите, багато світових ідей приходить із запізненням. Але за сучасної глобалізації Україна аж ніяк не може залишитися осторонь світових процесів. Отож і в нас потроху розпочинається обговорення проблем, що їх у світі називають ґендерними (ґендерна асиметрія, ґендерна рівновага тощо), окреслюючи цим словом систему ролей і відносин між жінками та чоловіками, яку визначає не статева природа, а соціальні, політичні й економічні умови.

Ґендерно-феміністична проблематика наражається на шалений опір – і масової свідомості на «побутовому рівні», і в сфері ідеологічній, – у засобах масової інформації тощо. І хоч як дивно, чинять його передусім самі жінки, можливо, з іще більшим сарказмом, ніж чоловіки, висміюючи «одноплемінниць», які наважилися на тяжкий прорив у сферу ухвалення рішень: політику, бізнес, виконавчу владу. «Колоніальна тінь» чоловічого шовінізму, накладена на постколоніальну імперську тінь, густо лежить на нашому жіноцтві, яке в переважній більшості не хоче бачити й визнавати, що є дискримінованим, упослідженим, підневільним.

Проте, незважаючи на спротив цілого суспільства, справа набирає обертів. Просто-таки бум переживає інтелектуальний Харків: науковці-жінки (чимало з них – кандидати чи й доктори наук) «переключилися» на практичне й теоретичне освоєння фемінізму: від читання спецкурсів у вузах до дослідження різних аспектів жіночого руху, «жіночої філософії», фемінної літератури тощо. Тут діє центр ґендерних досліджень, який видрукував кілька видань – зокрема курс лекцій «Теорія та історія фемінізму» (1996). У Києві при Інституті літератури НАН України з ініціативи Соломії Павличко створено Центр феміністичних і ґендерних досліджень, який очолює кандидат філологічних наук Ніла Зборовська, – завдяки зусиллям цього колективу дослідниць, які першими взялися за розробку української феміністичної критики, вийшло кілька спецвипусків літературознавчого журналу «Слово і час», присвячених феміністичній та ґендерній проблематиці.

Оскільки маємо справу з колом проблем, до реального вивчення яких тільки підходимо, першочерговим завданням стає поінформованість суспільства. Вже кілька років існує громадська організація з центром у Києві «Жінки у ЗМІ». Вона випускає дайджест «Жінка, чоловік та мас-медіа» і часопис «Очима жінок», а цього року оприлюднила ґендерний аналіз преси, радіо та телебачення України. Його результат показує: споживачі інформації в нашій державі бачать світ очима чоловіків. (Окремої уваги потребує реклама, що перейнята образом жінки як товару, об’єкту чоловічого сексуального інтересу й спрямованості.) В царині соціології варто згадати Український інститут соціальних досліджень із Центром дослідження жінок та сім’ї, який, зокрема, проводить моніторинґ громадської думки населення України щодо ґендерної проблематики.

Ми ще не виробили власного шляху виборювання жіночих прав як прав людських, а чужі схеми та моделі в нашій специфічній ситуації застосувати не просто. Теоретичні праці про новітній фемінізм побудовано на аналізі становища жінок у країнах із англосаксонською традицією, в якій боротьба за національні права не є суттєвою. І тому дослідниця історії українського жіночого руху Марта Богачевська-Хомяк наголошує: необхідно вивчати в українському контексті співвідношення між фемінізмом і націоналізмом. Їхні цілі схожі – здобути права людини для спільнот, які фактично таких прав не мають.

Між пошуком та утвердженням національної ідентичності та самототожності жінок багато спільного. Найперше необхідно усвідомити своє становище: ким я є, чого прагну й навіщо? Для цього потрібна елементарна просвітницька робота й відповідна лектура – книжки, які допоможуть у пізнанні себе та світу в новому ракурсі.

2.

Розмову про одну з таких книжок розпочнімо з кількох цитат, що ними її щедро «нашпиговано».

...
Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі