Прикладання подорожника

Жовтень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
327 переглядів

Іван Малкович, Подорожник, Вірші вибрані та найновіші, Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016, видання друге, доповнене, 288 с., серія «Українська поетична антологія».

Серія «Українська поетична антологія», що її Іван Малкович заснував 2012 року, сьогодні стала одним із найважливіших і найпомітніших проєктів і книговидавничої справи, і літературного життя в Україні загалом. Керуючись імперативом добору, заснованим на бездоганному смаку і чудовій ерудиції, Малкович уже встиг видати вибране наших найпомітніших і найцікавіших поетів — Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Тараса Мельничука, — а також багатьох інших авторів, без яких важко уявити повну картину української поезії другої половини ХХ — першої чверти ХХІ століття. Це книжки, які приємно взяти до рук: тверді палітурки, обтягнені коштовною тканиною, тиснені золотом імена, читабельні шрифти і добрий папір говорять самі за себе. Серед поліграфічних родзинок серії слід відзначити її кольорову гаму: кожен том має власну барву, тож вилаштувані на полиці в одно, вони не тільки тішать око шанувальників поезії, а й допомагають швидше зорієнтуватися під час пошуків необхідного наразі поета або ж стислих післямов наприкінці, де охарактеризовано прикметні риси притаманного тому чи тому авторові стилю.

Фактично ця серія безпрецедентна для вітчизняної книговидавничої політики (точніше, її теперішньої відсутности) і аналогів їй не існує. Дуже напруживши пам’ять, можна пригадати серію «Бібліотека поета», яку свого часу видавав «Радянський письменник», або ж «Перлини світової лірики» видавництва «Дніпро», однак у цій другій публікувалися винятково перекладні твори зарубіжних авторів. Погляньмо уважніше на один із томів кольору подорожника, виданих в «Українській поетичній антології», власне, на вірші засновника серії, Івана Малковича.

Розгорнімо цю книжку як справді нову і ще не читану, спробуймо прочитати її теж по-новому, дарма, що численні твори цього автора вже давно стали окрасою нашої пам’яті, а саму книжку 2017 року відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка.

* * *

Дитинство, яке ніколи ні до кого не повертається, залишаючись при цьому нерозмінною коштовністю всього подальшого життя, від початку належало до улюблених тем поетичного письма Івана Малковича. Це, згадуючи Антонича, дітвацтво із сонцем у кишені було однією з питомих ознак його яскравого поетичного дебюту в середині 1980-х років, йому ж таки автор зберігає вірність і сьогодні, називаючи збірку вибраного іменем «Подорожника», раннього вірша, пронизаного як ламкою беззахисністю, так і тихим знанням, що цілюще не конче мусить бути могутнім. Мабуть, невипадково, що й своє видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Малкович первісно засновував як видавництво винятково дитячої літератури, адресуючи видання зрозумілій і близькій його життєвій настанові авдиторії, названій в одному з програмових віршів «янголів брати». Слід зауважити, що, за винятком поезій, присвячених синові, у творчості поета не так уже й багато творів «для дітей», натомість «дорослу поезію» всуціль просотано суто дитячим світоглядом, тремким замилуванням ангельською чистотою і невинністю дитячого світу. Ці почуття нерозривно пов’язано з ностальгійним знанням про зникомість дитинства, що залишає по собі тільки сум звітрілої, експропрійованої з усіх її безмежних багатств (кловни з дзвіночками! сім кишень плескатих камінців! шоколадки, які на Різдво скидає з неба новонароджений Бог!) душі і з намаганням розв’язати діялектичну проблему з виростанням, уперше сформульовану далекого 1982 року:

Мама мені написала:

«У нас є втрата

помер твій баранчик»

 

ніби снігу зі смереки

натряслося мені за душу

бо я раптом згадав

 

що зовсім недавно

написав щось таке:

«най би хоч баранчики

ніколи не виростали…»

 

невже він зрозумів

що більше таким

не буде ніколи

невже він усе зрозумів?...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі