Проєкт навздогінної декучмізації

Лютий 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
173 переглядів

1

Події листопада – грудня 2004 року поставили перед українським суспільством нові завдання, вирішення яких годі відкладати на потім. По будь-якій оксамитовій революції починається оксамитова реставрація, що швидко стає жорсткою, якщо не наражається на опір. Нині ми переживаємо таку мить, коли громадянське суспільство може та мусить розширити простір свободи і впевнено стати на відвойованій у держави території.

Практично це означає перегляд і зміну найважливіших законів про права та засадничі свободи людини й, відповідно, зміну правозастосування. Проте самі лише нові закони не працюватимуть, якщо вціліє огидна напівфеодальна соціяльна система, коли тільки близькість до влади забезпечує преференції та гаразди, а що фіскальний тиск не дає змоги працювати, не крадучи, то кожен є вразливим перед цілою державною потугою та, отже, всі мусять платити данину («треба ділитися!»).

Зрештою, люди та взаємини між ними важливіші від законів, які ті взаємини закріплюють, і якщо саме моральний занепад став однією з головних причин суспільної кризи, що спричинилася до Помаранчевої революції, то насамперед необхідно домогтися зміни морального клімату в суспільстві. Пам’ятаймо лишень, що маємо якихось кілька місяців, щонайбільше рік, аби урухомити ці процеси й зробити їх незворотними.

Українське суспільство найперше потребує очищення, скасування аморальної системи суспільних стосунків, що утвердилася за режиму Кучми, але закорінена ще в комуністичному соціюмі. Йдеться про процес, аналогічний до денацифікації Німеччини по Другій світовій війні чи декомунізації країн Балтії та Вишеградської четвірки на початку 90-х.

В Україні цю навздогінну декомунізацію, либонь, варто назвати «декучмізацією», позаяк Леонід Кучма, чиїм іменем недарма позначено цілу епоху, втілює наявний режим і особисто відповідає за моральний занепад суспільства. Водночас мусимо бути свідомі того, що відповідальність за такий стан України лежить на всіх без винятку.

2

На що ж має бути спрямована декучмізація?

По-перше, необхідно надати суспільству можливість дізнатися правду про злочини, здирництво та корисливі дії влади, що відходить. Треба розсекретити й оприлюднити численні укази президента, постанови уряду й інші нормативні акти, які під незаконними ґрифами доступу «для службового користування», «не для друку», «опублікуванню не підлягає» приховують інформацію про корупцію вищих посадових осіб і тих органів влади, що їх обслуговують, а це Державне управління справами, Конституційний Суд, Вища Рада юстиції тощо. Харківська правозахисна група провадить моніторинґ таких актів через комп’ютерну систему «Ліґа: Закон» і може засвідчити, що деколи за місяць засекречуються до 10% президентських указів.

Щоразу, коли їх зміст діставав розголос, виявлялося, що йдеться або про факти, що президент обдаровує себе та своїх відданих холопів (положення про горезвісну ДУСю, бюджет якої перевищує бюджети багатьох міністерств, приміром, Міністерства транспорту, чи розпорядження про доплати членам Вищої Ради Юстиції тощо), або про приховування від суспільства кулуарних домовленостей (приміром, угода між РАО «Газпром» і НАК «Нафтогаз Україна» про газовий консорціюм). Дотепер заховано під ґрифом ДСК «Національну програму розвитку енергетики до 2010 року», ухвалену ще 1996 року без хоч якогось громадського обговорення.

Конче потребує перегляду «Звід відомостей, що становлять державну таємницю», невиправдано широкий, а то й просто анекдотичний (державну таємницю становить, наприклад, кількість працівників митної служби чи результати прокурорської перевірки скарг на порушення прав людини) та сам порядок засекречування інформації.

По-друге, необхідно переглянути судові справи, пов’язані з політичними переслідуваннями опозиції та бізнесу, який її підтримував, – скажімо, справу банку «Слов’янський», справу про інгулецький терористичний акт 1999 року (...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі