Про кризу в російському ПЕН-центрі: Заява Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу

Січень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
472 переглядів

Ось уже два роки ми з тривогою стежимо за драматичним розвитком подій у Російському центрі Міжнародного ПЕН – центрі, в якому ми донедавна мали чимало друзів, колеґ і партнерів для надзвичайно важливого міжкультурного діалогу.

Цей діалог, на жаль, зробився практично неможливим після контроверсійної зміни керівництва російського ПЕН і його безоглядно угодовської позиції щодо авторитарного російського уряду. Гучне схвалення аґресивної політики Кремля за кордоном і мовчазне прийняття його репресивної політики вдома поставили «лоялістів» у гострий конфлікт із підставовими принципами Міжнародного ПЕН та метою його діяльності. Незгодних із такою політикою було спершу виведено з керівних органів Російського ПЕН, згодом затавровано як «зрадників» та «розкольників» і врешті у найкращих совєтських традиціях піддано виключенню.

Це закономірно спровокувало вихід чесніших і порядніших письменників із конформістської організації, на яку перетворився Російський ПЕН, – як із солідарності з виключеними колеґами, так і на знак протесту проти авторитарної позиції і політики нового керівництва.

Ми підтримуємо російських колеґ, які мають відвагу й сумління заявити свою принципову незгоду з пропутінським керівництвом, і засуджуємо позицію очільників Російського ПЕН, яку влучно окреслила Світлана Алексієвич, покидаючи путіністську організацію: «Так підлабузницьки і принижено російські письменники поводили себе лише в сталінські часи… Моїм коментарем може бути лише заява про вихід з Російського ПЕН, ідеали засновників якого боягузницьки зраджено».

Ми особливо обурені байдужим ставленням Російського ПЕН до долі Олега Сенцова та інших політв’язнів, що відбувають драконівські терміни за сфабрикованими проти них справами. Сотні людей зазнають переслідувань у Росії за звичайні слова, за безневинні блоги, за думки, відмінні від офіційних, проте керівництво Російського ПЕН упритул не помічає цієї проблеми. Зате має достатньо цинізму і безсоромності стверджувати, що в Україні «арештовують, б’ють, репресують десятки письменників і журналістів, натомість нічого подібного немає в Росії».

Як майбутні господарі 83-го Конґресу Міжнародного ПЕН ми вважаємо аморальним і неприпустимим запрошувати в Україну керівників прокремлівської організації, яка беззастережно підтримує російську військову агресію та анексію Криму, іґнорує брутальні репресії в окупованому реґіоні, й прославляє спонсоровану Москвою війну на Донбасі, наслідком якої вже стали тисячі смертей, масові руйнування і понад два мільйони біженців. Російський ПЕН не цурається видавати за президентський ґрант (три мільйони рублів) двотомник під назвою «Обжигающий пламень победы», друга частина якого присвячена «перемогам» у Чечні, Афганістані, Криму та на Донбасі. 

Ми переконані, що позиція і діяльність Російського ПЕН-центру повністю суперечать Хартії Міжнародного ПЕН та підставовим принципам поваги до міжнародного права й людських прав та свобод. Ми закликаємо зарубіжних колеґ припинити членство Російського центру у Міжнародному ПЕН і розвивати натомість конструктивні стосунки з тими російськими письменниками, котрі щиро й дієво сповідують дух і літеру Хартії.

14 січня 2017 р.

Микола Рябчук, президент Українського ПЕН-центру

Андрій Курков, віце-президент

Галина Крук, віце-президент

Автори

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.