Правова кваліфікація Голодомору 1932-1933 років в Україні та на Кубані як злочину проти людяности та як геноциду

Березень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
8
1288 переглядів

Останніми роками в усьому світі спостерігаємо бажання означити насильницькі дії тоталітарних режимів, засудити їх і покарати винних. В Естонії вже відбулась і далі триває низка процесів над учасниками депортацій 1949 року, в Угорщині - над жінкою-суддею, яка 1956 року винесла смертний вирок, у Чилі взято під варту понад сотню підручних Піночета, яким висунено обвинувачення в масових убивствах, у Польщі триває процес Ярузельського, а Міжнародний кримінальний суд звинуватив у вчиненні геноциду та злочинів проти людства навіть чинного голову держави — президента Судану Омара Хасана аль-Башира, за звірства, що їх аль-Башир та його урядовці вчинили в Дарфурі. У цьому контексті бажання українського суспільства та держави дати правову оцінку Голодомору 1932-1933 років, який був однією із найбільших катастроф XX століття, є цілком природним. Відтак можливість кваліфікувати Голодомор як злочин проти людяности і як геноцид потребує аналізу, що його я й хочу запропонувати увазі читачів.

Звідки взявся голод

Щоби встановити факт злочину проти людяности й злочину геноциду в Україні та на Кубані, треба сукупно розглянути події 1930-1933 років. Короткий опис відповідних історичних фактів подано в Додатку, а узагальнити їх можна так:

Після завершення суцільної колективізації була введена система, за якою колгосп мусив спочатку розрахуватися з державою за спущеним згори планом («перша заповідь», за виразом Й. Сталіна), а вже потім розподілити між працівниками те, що залишиться, за трудодні. Але плани, які були надані, були нереальними, і в результаті колгоспи не могли розраховуватися за трудодні. Це і зробило хліб на селі величезним дефіцитом. Колгоспники могли сподіватися тільки на те, що зберуть на присадибних ділянках – картоплю, городину тощо, і неохоче йшли працювати в колгоспі, не маючи впевненості, що їхня праця буде оплачена. Дефіцит хліба створювався сталінською політикою «підхльостування» (вираз Сталіна): попередній план, який вже був недосяжним, несподівано збільшувався, щоб мобілізувати на виконання попереднього плану. Це призводило до все більшого дефіциту хлібу і, в кінцевому рахунку, до голоду.

Коли кажуть про голод 1932-1933 рр., необхідно розрізняти три різні типи голодування, кожен з яких окрім схожих явищ мав свої специфічні причини, риси та наслідки, різні за своїми масштабами. Голод у першій половині 1932 року був викликаний невиконанням плану заготівель з урожаю 1931 року і політикою Кремля щодо села у зв’язку з цим невиконанням. Той голод був припинений поверненням з портів частини зерна, яке передбачалося для експорту, а також закупкою зерна за кордоном. У третьому кварталі 1932 року голод повторився внаслідок невиконання плану заготівель врожаю 1932 року. Необхідно підкреслити, що характер голоду в Україні до листопаду 1932 року був такий самий, як і в інших хлібовиробних районах СРСР. Голодну смерть під час голоду першого та другого типів слід розглядати як подію злочину проти людяності.

Голод третього типу був викликаний конфіскацією хліба і будь-яких продуктів харчування, яка проводилася тільки в сільських районах України і Кубані. Ця конфіскація у листопаді-грудні 1932 року була частковою, а в січні 1933 року – повною. При цьому внаслідок заходів, організованих партійним та радянським керівництвом СРСР та УСРР, виїхати в пошуках продуктів або отримати їх ззовні було заборонено. Залишившись без продуктів харчування, селяни вмирали від голоду. З лютого 1933 року ця смерть набула масового характеру: з лютого по серпень в Україні від голоду загинули мільйони, а на Кубані – сотні тисяч селян. За даними демографічної статистики прямі втрати України від голоду 1932-1933 р. становлять за одними даними 3-3.8 млн., а за іншими – 4-4.8 млн. осіб. Масовий голод поєднувався із політичними репресіями проти інтелігенції та націонал-комуністів в 1933 р. і припиненням політики українізації.Голодну смерть під час голоду третього типу та від політичних репресій ...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі