Правопис чужомовного походження

Березень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
393 переглядів

1

Хвиля громадського зацікавлення правописними проблемами, що стрімко здійнялася рік тому після повідомлення академіка Жулинського про завершальне засідання правописної комісії, вщухла так само стрімко, коли засідання знову відклали на невизначений термін. «Проєкту найновішої редакції» правопису (далі – Проєкт), надрукованого восени 1999 року мізерним накладом1, майже ніхто не бачив; друкування дописів на правописну тему в пресі припинилося, наче й не було, теледебати прихильників та опонентів реформи вже призабуто. Ми ще рік проборсалися у трясовинні невизначености та правописного хаосу, коли кожен часопис дотримується своєї власної версії правопису. У книгарнях одночасно можна придбати кілька правописних-ортографічних-орфографічних словників, що суперечать один одному та досі чинній редакції правопису 1993 року, а в багатьох вищих навчальних закладах скасовано письмові вступні іспити з української мови: не можна вимагати грамотности від школярів, коли дорослі досі не визначилися.

Серед передвиборного ажіотажу звістку про те, що Кабінет міністрів України вже зняв мораторій на розгляд правопису, ухваливши 19 лютого постанову №198 «Про Українську національну комісію з питань правопису», почули не всі, та й ті на новину здебільшого відреаґували приблизно так: «Можна сподіватися, що новий правопис нарешті ухвалять? От і чудово, хай комісія собі працює, а зараз обговорімо ще один передвиборний прогноз». І вже зовсім мало хто поцікавився змінами у складі комісії, зазирнувши в додаток до постанови.

А там відкривається предивна картина. З комісії виведено відомих лінґвістів, зокрема більшість авторів Проєкту (!) та всіх науковців із діяспори. Натомість залучено немовознавців, відомих своїм неґативним ставленням до пропонованих змін правопису. І навіть на чолі комісії поставлено немовознавців: історика та філософа. Відтепер у складі комісії переважають прихильники однієї концепції, тоді як авторів Проєкту позбавлено змоги обстоювати свою позицію.

Наукову дискусію завершено. Науковий підхід має поступитися місцем адміністративному.

2

Такого фіналу можна було сподіватися. Тенденційність дискусії навколо Проєкту була очевидною для кожного, хто стежив за її перебігом. (У «Критиці» рівень антиреформаційної кампанії у ЗМІ докладно розглянув Володимир Кулик: стаття «Правописне божевілля» у ч.5 за минулий рік.) Втім, чого можна вимагати від газетних публікацій, якщо упередженість панувала навіть на офіційному академічному рівні.

Навесні 2000 року постановою Президії НАН України (№109 від 26.04.2000) було створено Комісію з вивчення проєкту нової редакції українського правопису під головуванням академіка Івана Кураса. Через місяць працівникам наукових і навчальних установ розіслали листа (№6/4 від 29.05.2000; далі – Лист), у якому було запропоновано обговорити «перелік» нововведень – тобто стислий і дуже приблизний виклад. Із 17 пунктів Листа з відповідним пунктом Проєкту текстуально не збігається жоден, лише два (!) пункти передають зміст відповідних положень Проєкту цілком адекватно. Щоб оцінити міру сумлінности авторів Листа, варто порівняти деякі його формулювання з відповідними пунктами Проєкту (курсив скрізь мій. – О.К.).

Лист, п. 7:

Відмінювати іменники іншомовного походження на (бюро, метро, кіно, радіо): у метрі, у кіні, у депі, на радіві).

Проєкт, §111, п. 6:

Не відмінюємо іменники иншомовного походження з кінцевими: ... о (коли перед ним стоїть инший голосний): радіо, Онтаріо, Базиліо, Маріо, але пальто – пальта, пальтом, (у) пальті; так само б'юро, депо, кіно, метро, ситро...

Може бути, що ті...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі