Повернення до Чорнобиля

Травень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1754 переглядів

«Світові події» та глобальні катастрофи стають дедалі важливішим предметом транснаціональної та глобальної історії. З погляду транснаціональних підходів вони цікаві насамперед тому, що їхні системи координат ще перебувають у рамках національних держав, проте самі вони ігнорують існуючі кордони, ставлять їх під сумнів або деконструюють. Їх безпосередній перебіг можна локалізувати за означеними географічними координатами. Як правило, ці події асоціюються з певними державними територія ми. Проте довготривалий вплив і наслідки таких глобальних подій долають, чи радше оминають національні та навіть континентальні кордони. Окрім того, такі події пов’язують між собою дуже віддалені регіони, де суб’єкти, що діють локально, адаптують і допасовують засвоєне на глобальному рівні («глокалізація»)1. Напевне, найвідомішим прикладом тут є терористичний акт 11 вересня 2001 року, травматична подія, яку можна локалізувати в урбанній топографії, проте її політичні й військові наслідки мають глобальний характер: міжнародні військові коаліції, переступаючи кордони суверенних держав, розгортають так звану війну з терором. Нараз валійські, тюринзькі чи арканзаські хлопці опиняються в ролі солдатів у Афганістані, де стикаються з досвідом цілковитої культурної інакшості. Найновіша «світова подія» – потрійна катастрофа в Японії (землетрус, цунамі, аварія на АЕС), що трапилася за тисячі кілометрів від Європи, – мала значний вплив на німецькі вибори та прийняття стратегічних рішень в енергетичній політиці. Водночас – і саме в цьому полягає специфіка транснаціонального – в багатьох європейських країнах ця катастрофа викликала готовність допомогти, але й стала приводом до роздумів про те чужорідне, що криється в позірно скрізь подібному, високотехнологічному суспільстві – тим разом у японському.

Саме чверть століття тому такою «світовою подією» стала Чорнобильська катастрофа, яка призвела до радіоактивного забруднення багатьох регіонів Європи. Дедалі більша часова відстань робить цю подію знаковою для сучасної світової історії: Чорнобиль перебуває зараз у процесі своєї історизації.

Тут бачимо дві тенденції. Перша з них присутня вже певний час – йдеться про творення європейського, ба навіть глобального місця пам’яті, яке насамперед постає як національне lieu de mémoire2 у національній історії двох східноєвропейських країн, котрі найбільше потерпіли від наслідків ядерної катастрофи, – передусім йдеться про Україну та Білорусь.

Інша тенденція, поширена насамперед у Німеччині та Північній Америці, ще порівняно нова: це спроба тлумачення цього місця пам’яті та його суспільних, культурних, технологічних, екологічних і політичних імплікацій за допомогою інструментарію поки що почасти доволі молодих субдисциплін у рамках історичних і культурологічних студій – йдеться про транснаціональну та глобальну історію3; візуальну та гендерну історію; нову екологічну історію та історію техніки, а також про так звані студії катастроф (disaster studies). Втім, згадка про Німеччину та Північну Америку не означає, що такі дослідження провадяться винятково німцями та американцями, ці проекти реалізують у тісній співпраці з українськими, російськими та білоруськими колегами, проте неважко помітити, що інституціоналізація, фінансування та поширення наукових результатів відбувається майже винятково на Заході4.

Мета цієї статті – проаналізувати результати наукової дискусії навколо згаданих питань (яка точиться переважно німецькою й англійською мовами) й дати поштовх до дискусії в самій Україні. Багато підходів досі ще мають експериментальний характер, тобто, вони в буквальному сенсі «новина»: останні публікації з транснаціональної історії України ще не заторкували Чорнобиля5, натомість, у зв’язку із 25-ою річницею Чорнобильської катастрофи численні результати поки що не завершених проектів були представлені на наукових конференціях, зокрема, на конференції «Після Чорнобиля», яка відбулася в квітні 2011 року в Потсдамі6. Зрештою, я, як...

Про автора
Переклад: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.