Постреволюційна контрреформація: Відповідь Володимирові Чемерису

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
135 переглядів

Шановний пане Володимире, найперше ми вдячні Вам за відгук і коментар. Тепер до справи. Ваша позиція, зокрема симпатія до парламентської республіки, здається нам цілком зрозумілою з політичного та юридичного поглядів. У політиці, зрештою, кожен по-своєму має слушність. Ви не хочете авторитарного режиму, безконтрольної влади, корпоративізму в ухваленні рішень, корупції тощо. Ми також не хочемо цього, проте в наших «Відкритому листі» й «Меморандумі» йдеться про дещо інше.

Відверто кажучи, ми вважаємо, що запровадження політичної реформи може покласти край керованості нашої країни загалом. На нашу думку, реформа аж ніяк не означає переходу до парламентської республіки, чого Ви щиро сподіваєтеся. Реформа залишає обрання Президента з волі народу, що в парламентській республіці не просто нелогічно, а й ризиковано. «Нелогічний» для такої ситуації – надто легке слово. Адже насправді йдеться про створення потужного, підтримуваного непідробною леґітимацією двовладдя. Мільйони людей стоятимуть за президентом, і так само мільйони – за парламентом і прем’єр-міністром. І це буде далеко не абстрактне протистояння. Про персоналії в цьому випадку не йдеться. Уявіть собі лишень на мить, що більшість парламенту («великого лобі» українського бізнесу) потягнеться разом із урядом до Росії, а Президент зі своїм модерним секретаріятом – до Західної Европи та США. Щойно це окреслиться на видноколі, як Росія прокинеться й більше не спатиме. Імовірно, вона почне діяти через бізнес, фінансово-промислові групи, тобто в обхід нашої демократії. Захід, як це вже не раз бувало, «візьме павзу». І хоча всі усвідомлюють реальність такого сценарію, зовнішня політика залишається за реформою в Президента, а внутрішня – у зліпленого парламентом уряду. З другого боку, без інфраструктури місцевих держадміністрацій уряд небагато вартий. Адміністративну ж інфраструктуру за реформою відписано Президентові. Ухвалювати управлінські рішення він не зможе, а реально блокувати їх – скільки завгодно.

Тепер про деякі з Ваших юридичних арґументів. Ми вважаємо, що невизнання в Конституційному Суді postfactum «пакетного» голосування не означатиме втрати леґітимности Президента. Будь-яке й будь-як учинене керування норм за послідовністю: 1) конституція, 2) ординарний закон – можливе й діє автоматично. Будь-яке зворотне керування неможливе апріорі. Наприклад, якщо голосувати в один день, але нарізно Конституцію та закони, які їй суперечать, то ці закони в свій час просто не наберуть юридичної сили. Якщо ж той самий набір нормативних актів голосувати в «пакеті», може не набрати юридичної сили Конституція. У цьому, зрештою, полягає вся різниця. Хотілося б іще раз наголосити на юридичній природі Основного Закону. Досить змінити одну з його статтей, щоб одночасно «впали» сотні сторінок важко проголосованих раніше законів. Але наскільки ж абсурдною є зворотна ситуація «пакетного» голосування: досить погодитися з порядком видання відкріпних посвідчень – і в Україні зміниться форма правління!

Ви можете нагадати нам, що депутати перед голосуванням у грудні 2004 року домовлялися, тобто укладали угоду про «пакет», і що голосування, відтак, було чинним лише за умов «пакету». Проте конституційне право – це галузь не приватного (як-от цивільне), а публічного права, в якому «свобода договору» щодо вищих державних інституцій практично не визнається. Простіше кажучи, в українському конституційному праві вільні угоди всередині органів державної влади не мають юридичної підтримки. З огляду на чинні юридичні стандарти, голосування в «пакеті» конституційних поправок і звичайного закону є проявом або злої волі, або юридичної інфантильности й невігластва.

Парадокс такої ситуації полягає в тому, що «пакетне» голосування знецінює «принижену» ординарним законом Конституцію, але не може знецінити нічим не принижений ординарний закон. Адже його залежність від...

Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі