Портрет чоловіка з круком

Березень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
135 переглядів

Цей чорний птах був дивним, бо навіть тоді, коли він роками не давав про себе знати, немовби зникав кудись назавжди, чоловік постійно відчував його присутність, а з’ява його вселяла в душу неспокій, змушувала бути обережним. Це, щоправда, не раз рятувало його від біди, тому він подумки назвав крука своїм ангелом-охоронцем.

Чоловік міркував, що птах, напевно, старий, мо’, трисотлітній, страшенно втомлений життям, і ніщо вже його не цікавить. Одначе птах виявляв-таки великий інтерес до його скромної персони.

..........................................................................................................

«Уперше, ще дитиною, я побачив чорного крука на березі озера. Він сидів на сухому стовбурі сосни й уважно дивився на мене холодними очима. Я злякався, що птах може впіймати мене і віднести своїм пташенятам у гори, щоб з’їли, і я з криком побіг до мами. Вона перелякалася, бо подумала, що мене вкусила змія. А мені стало соромно за свою слабкодухість, і я збрехав, що й справді побачив у траві змію».

..........................................................................................................

«Я вперше побачив цього хлопчика на березі озера. Він бігав від дерева до дерева, відштовхуючись від них, мов від глухої стіни. Здавалося, простір довкола хлопчика так стиснувся, що той не може ступити вбік навіть пів кроку.

Усі ці дивні люди увесь вік б’ються поміж днем і ніччю, не знаходячи для себе виходу і порятунку.

Мені подобалося спостерігати за хлоп’ям, і чим далі, тим сильніше я відчував до нього велику прихильність. Часом здавалося, що і я колись був подібним до нього.

– Він якийсь дивакуватий, цей хлопчик, – казали перехожі, однак я нічого дивного в його поведінці не зауважував. Я знав, що він був лишень надміру вразливим».

..........................................................................................................

«Я відчував, що за мною хтось уважно спостерігає. То була не людина, а птах, чорний крук. І тоді мені явилося моторошне видіння. Я побачив себе, малого, у садку. Я спав на м’якій траві, аж раптом на дерево неподалік опустилася з шурхотом чорна тінь птаха. Посиділа трохи, відтак перекинулася у тінь змії і хутко заповзла у моє тіло. Видіння ще не встигло щезнути з-перед моїх очей, як я відчув у своєму тілі холод страху.

Відтоді мене не залишає відчуття, що в мені живе чорний крук з тягарем своїх років, тому я і став таким старим і втомленим».

..........................................................................................................

Крук не залишив його у супокої навіть на іншому континенті. Там чоловік потрапив немов у відображений світ. Зустрів багато людей, подібних до його друзів та знайомих, однак і там долі одних були щасливими, а інших – печальними. Його найкращий приятель у відображеному світі був хворим і сліпим, а рідна тітка й далі була старою дівою.

Він зустрів там чимало людей, які в його світі давно вже повмирали, і серед них – рідних батьків, але так і не наважився озватися і заговорити з ними.

В обидвох світах жив також його чорний крук. Чоловік не вірив, що птах зміг перелетіти таку віддаль, але це був таки він.

Але найдивнішим було те, що чоловік там два рази немовби зустрівся з собою – малою дитиною і дорослим.

Спочатку він побачив на березі озера хлопчика, який їхав на велосипеді від одного дерева до іншого, повільно обминаючи їх, однак ані на цент не відхиляючись від тільки йому видимих колій, котрі неначе магнітом притягували до себе.

«Чому він не поверне на алеї, – дивувався чоловік, – адже довкола так багато простору?»

Згодом він побачив на березі озера старого рибалку. Коли йому потрапляла на гачок риба – то неквапно знімав її, уважно оглядав і кидав у воду.

«Задля чого він рибалить? Чому відпускає впійману рибу? – думав чоловік про рибалку і не знаходив відповіді. – Врешті, – заспокоював себе, – і наше життя...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі