Поневолений розум

Жовтень 1997
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
9
236 переглядів

У середині 1930-х років Дж. М. Кейнс, репрезентуючи свою економічну концепцію, зауважив, що «в царині економічної і політичної філософії не так уже й багато людей, здатних потрапити під вплив нових теорій після досягнення 25-30-літнього віку». Визначний економіст у такий спосіб передбачив появу суттєвої теоретичної опозиції своїм поглядам. Але сама по собі кейнсіанська доктрина, хоча й означала революційний перегляд багатьох тогочасних положень, залишала незайманим цілий пласт економічного аналізу.

Саме це посприяло невдовзі плідному узгодженню кейнсіанської макроекономіки з мікроекономічними дослідженнями, на багато літ уперед визначивши ядро економічної теорії.

В посттоталітарній Україні економічна наука з усіма її марксистсько-ленінськими «здобутками» однозначно залишилась чи не єдиною абсолютно непридатною для нового життя ділянкою, що не піддається узгодженню зі світовими економічними теоріями. Цілковита заміна панівної теоретичної парадигми — завдання набагато складніше від усієї кейнсіанської революції, а отже й несприйняття таких змін має бути, відповідно, масштабнішим. Звичайно, п’ять-сім років пострадянського розвитку — не надто великий період, проте попередні підсумки процесу переосмислення, а також існуючі на цьому шляху проблеми вже можна узагальнити.

Напрямів адаптації економічної науки в Україні до світових парадигм її розвитку існувало декілька, і всі вони реалізовувались паралельно.

Це — і різнопланові курси для вітчизняних фахівців із залученням західних економістів, і перевидання зарубіжної літератури з економічної проблематики, і сприяння контактам із західними колегами, і, нарешті, створення навчальних закладів принципово нового типу, де б на основі західних методик та із залученням західних фахівців могли готуватись молоді національні кадри.

Ефективність усього спектра подібних заходів, попри їх безумовну необхідність, залишається питанням контроверсійним. Адже десятиліттями незмінювану теоретичну базу, сформовану специфічну психологію та ментально вкорінену віру в ефективність системи особистих стосунків (а не професійних якостей), урешті, елементарну інерцію та негнучкість мислення подолати за короткий термін важко, якщо взагалі можливо. Тому й трансформаційні процеси в українській еко­номічній науці відбуваються дуже повільно, а її здатність прирощувати нове знання в світовому контексті виглядає проблематичною.

Найбільше занепокоєння викли­кає освітній процес. Досвід функ­ціонування Києво-Могилянської Академії, яка будує навчальний процес переважно на основі залучен­ня західних фахівців або вузьких висококваліфікованих вітчизняних спеціалістів, не віддзеркалює ситуації в Україні загалом і є радше винят­ком, ніж правилом. Для переважної більшості українських університетів серйозною проблемою залишається адекватне сприйняття економічних джерел, бодай тих, які з’явились у перекладах.

Слід підкреслити, що в контексті цієї статті не розглядається ціла плеяда новітніх вузькоспеціалізованих економічних учбових закла­дів, переважно приватних або напівприватних, метою яких є підготовка фахівців-практиків для різноманіт­них ділянок ринкової економіки. Безумовно, прикладні конкретно-економічні дисципліни виявилися щасливішими, оскільки в них безальтернативне існування правдиво­го ринкового господарства розуміє­ться апріорно. Відсутність пусто­порожніх «глобальних» дискусій із приводу того, «що ми будуємо» , сприяє впровадженню в освітній процес ефективних курсів менедж­менту, страхової справи, банківництва тощо, базованих на західних теоретичних джерелах і справді потрібних у практиці новонароджуваного ринкового господарювання. Та в даному разі йтиметься лише про адекватну (чи, радше, неадекватну) адаптацію вузькоспеціалізованих, а подекуди й спрощених західних курсів за загальної неспроможності вітчизняних спеціалістів зробити вагомий внесок у теоретичне по­глиблення існуючого економічного знання.

Кейнс виявився абсолютно правий у своєму скептицизмі...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі