Поміж Східною Европою та Західною Азією

Жовтень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
741 переглядів

Ярослава-Марія Хоменко. Обійми 1 (2011).

Рубен Аревшатян. Додаткова територія, елемент
реконструкції (інсталяція, фраґмент, 2011).
Сабіна Шихлінська. Корабель «Більшовик Нариман
Нариманов» (відеоінсталяція, 2006).
 
Ваграм Агасян. Місто-привид (колаж, 2005–2007).
Рашад Алакбаров. Два міста з одного пункту
бачення (інсталяція, 2011).
Софія Табатадзе представляє роботи китайської
художниці Сян Яньян (2011).

Karol Sienkiewicz. «Między Europą Wschodnią i Azją Zachodnią». Переклала з польської за рукописом Богдана Матіяш.

До 1989 року на Заході багато хто стверджував, що по другий бік залізної завіси, власне кажучи, немає мистецтва (бо як може функціонувати мистецтво без ринку або як може існувати мистецтво без визначника його вартости?). Сьогодні на глобальній карті мистецтва вже немає білих плям. То чого шукати «на Сході»? Тим часом «Арсенал» у Білостоку зорганізував виставку «Подорож на Схід», кураторки якої – директорка ґалереї Моніка Шевчик та Анна Лазар – вирушили за східний кордон Польщі. Чи вони, як герої книжки Германа Гесе з однойменною із виставкою назвою, шукали духовного відродження, яке символізує Схід?

Кордон

Подорож на Схід означає і зворотній напрямок: із неї треба повернутися. Пам’ятаю своє повернення з України декілька років тому, рейсовим українським автобусом із Дрогобича до Перемишля. Перед кордоном зорганізували збірку в шапку (не знаю, чи для водія, чи для митника). Чим ближче ми під’їжджали до Польщі, автобус, спочатку майже порожній, заповнювався людьми, зупиняючись у дивних місцях. Емоції росли. Під час контролю польський митник запитав, чи в групі є хтось із Польщі. Я був єдиний. І коли в інших подорожніх рилися в торбах, мій баґаж не проходив контролю. Я також був єдиний, хто доїхав до Перемишля, а решта вийшли зі своїми вузликами одразу як перетнули кордон. Контрабанда захованих у сидіннях автобуса сиґарет не справила на мене великого враження, а от поділ, що його зробив митник, уже так. Чому не схотіли перевірити, чи не перевожу саме я недозволену кількість горілки і дешевих «Мальборо»?

Грузинська кураторка Ніні Палавандишвілі в каталозі виставки «Подорож на Схід» пише: «Відколи я почала подорожувати, завжди боюся, що не отримаю візи і що відповідь, яку дам чиновникам, буде неправильна». І додає: «Щоразу, коли мене запрошують до котроїсь чужої країни, маю відчуття, що то не через думки чи ідеї, які я репрезентую, або роботу, яку створюю, – так, немовби я сама не була до кінця того варта. Ні – важливішим є місце, звідки я походжу. І так воно і є».

Географія любові

Виставка «Подорож на Схід» також використовує географічний критерій. Схід у її назві збігається із членством у...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі