Політекономія Податкового кодексу: Сталінград для "бульдозера"

Липень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
792 переглядів

Носоріг погано бачить, але з такою вагою це вже не його біда» – цей вислів якнайкраще характеризує підхід Януковича та його команди до суспільно чутливих проблем у всіх сферах. Утім, це слушно доти, доки на шляху носорога не трапиться баобаб, роль якого у випадку з Януковичем зіграли фундаментальні особливості української економіки та суспільної свідомости. Саме Податковий кодекс став «Сталінградом» для нинішньої влади, знаменуючи кінець Януковичевого «бліцкриґу». Чому і як це сталося?

Попри нібито «европейські» формальні норми, українська податкова система є однією з найгірших у світі (181 місце з 183 у рейтинґу легкости сплати податків Світового банку).

При цьому саме адміністрування податків – укупі з корупцією, яка його супроводжує – опитані підприємці зазвичай визнають значно більшою перешкодою для ведення бізнесу, аніж власне податкові ставки. Насправді оподаткування відбувається згідно з рознарядкою – планом «мобілізації» коштів до бюджету, а також штрафів і донарахувань, які податкова служба доводить до підприємств відповідно до невідомо ким розрахованих «нормативів» у формі совєтського податку з обігу, відкориґованого корупційно-політичними домовленостями між підприємствами та владою. За такими ж домовленостями відбувається повернення ПДВ експортерам.

Усе це супроводжується величезними зловживаннями і податківців, і платників. Великі компанії здебільшого використовують офшори, середні – зловживають спрощеною системою оподаткування або вдаються до послуг спеціяльних псевдофірм (під прикриттям податкової служби). Загалом усе відбувається за одвічним принципом російської персональної влади «начальников», які управляють, вибірково застосовуючи закони, які неможливо виконати, й дотримуючись неявного суспільного договору, на якому, за висловом видатного українського соціолога Євгена Головахи, тримається стабільність пострадянського суспільства: «Ми не чіпаємо Їх, Вони не чіпають Нас» – кожний краде та зловживає на своєму рівні.

Чи не єдиним винятком є від 1999 року дрібний бізнес і самозайняті особи, що використовують спрощену систему оподаткування. Раніше вони також були частиною цього договору, разом з усіма ухиляючись від податків і відкупаючись від податківців – з чого ті дуже раділи, судячи з неймовірної кількости перевірок із майже нульовим ефектом для бюджету. Єдиний податок, від якого неможливо ухилитися і який неможливо змінімізувати, було запропоновано підприємцям не як пільгу, а саме як засіб «м’якого», добровільного виходу з візантійсько-евразійської системи корупційних «домовленостей» та блату у бік европейської традиції «гри за правилами». За даними самої податкової, підприємці почали сплачувати вшестеро (!) більше – взамін на відмову від усіх можливостей для лєнінського «учета и контроля», що на практиці зводилися до корупційного податку та безправ’я. Кількість суб’єктів підприємництва почала швидко зростати, сягнувши цілком европейських 66 одиниць на 1000 населення у 2009 році. Та найголовніше – було створено прецедент нормального закону, за яким більшість охоче погодилася жити і який неможливо було застосовувати вибірково. Ба більше, працюючи на законних підставах, підприємці та самозайняті відчули себе справжнім середнім класом, повноправними законослухняними громадянами, і почали вимагати того самого від верхівки. Саме вони розпочали акції Помаранчевої революції. На жаль, тоді перемога зрештою дісталася патерналістському електоратові, зорієнтованим на нього політикам і, звісно, великому бізнесові, який тих політиків фінансував.

Тим часом під тягарем апетиту чиновників та олігархів, поєднаного з популістською економічною політикою, що її проводили всі уряди (також і Януковича – який, власне, і розпочав змагання у популізмі двократним підвищенням пенсій восени 2004-го), бюджет України не витримав спаду економіки під час кризи. Його порятунок вимагає скорочення видатків і збільшення надходжень. Але владна команда, керуючися своїм...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.