Полеміка в «Критиці»

Грудень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
122 переглядів

Ярослав Грицак. Парадокси української модернізації. – «Критика», 1999, ч.11.

 

Парадокси української парадоксалістики

Георгій Касьянов

1.

Побачивши український переклад книжки Богдана Кравченка «Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX століття», що вийшов у видавництві «Основи», я пригадав давню розмову з її автором: він нібито не збирався видавати (чи перевидавати) її в Україні, нарікаючи, що надмірна завантаженість адміністративними справами не дає змоги попрацювати над перекладом. Але все-таки українське видання з’явилося, і в передмові автор подякував Соломії Павличко за те, що «примусила зайнятися українським варіантом цієї книжки». Хочу приєднатися до подяки за цей «позаекономічний примус», бо мені здавалося тоді і здається тепер, що Кравченкова праця варта того, аби український читач із нею познайомився.

За кількістю публікацій та одноманітністю інтерпретацій тема формування національної свідомості, мабуть, уже побила рекорд колишнього ідеологічного чемпіона – «союзу робітничого класу та колгоспного селянства». Тому книжка зі словами «національна свідомість» на титулі мусила б долучитися до довжелезної черги праць, що чекають на свого читача. Проте Кравченкова праця вирізняється з неї масштабом, насиченістю узагальнювальним матеріалом, інтелектуальною чесністю. А будучи цілком вільною від патріотичного синдрому, який так шкодить розвиткові суспільствознавства, вона явно перебуває поза межами ідеологічно-інтелектуальної моди.

По-англійськи я вперше прочитав цю книжку ще 1987 чи 1988 року. Маючи як працівник академічної установи привілей користуватися «спецфондом», я з дедалі більшим задоволенням припадав до «отруйних джерел буржуазної псевдонауки». І саме Кравченкова книжка стала однією з найвизначніших віх у моїй інтелектуальній реінкарнації, завдавши важкого удару досить стрункій системі ідеологічних стереотипів, вживлених у свідомість будь-якої лояльної радянської людини системою освіти й вишколу «наукових кадрів».

Перше, що мене вразило – фактографія. Посилаючись на радянську пресу, радянські наукові розробки, зрештою, на радянську офіційну статистику, невідомий мені канадійський автор з українським прізвищем наводив дані, про які в радянській контрпропаґандистській літературі завжди писали як про «фальсифікації». Це був справжній «момент істини» для мене – вчорашнього аспіранта, що захистив кандидатську дисертацію з історії 20–30-х років, не згадавши фактів і подій, яким на Заході присвячено сотні томів. Інше щонайсильніше враження – термінологія, мова, абсолютно невідомий інтелектуальний простір і водночас – широко вживана і звична соціологічна риторика марксистського ґатунку, однак у зовсім незвичному інтерпретаційному контексті. Зокрема, ідея взаємозв’язку між соціальними змінами та розвитком національної свідомості, загалом не нова, саме в українському контексті й саме так, як вона подавалась у Кравченка, виглядала абсолютно незвичною і цілком альтернативною попереднім, досить комфортним, але й доволі прісним соціально-детерміністським конструкціям «історичного матеріалізму».

Зрештою, сама тема – національна свідомість українців як окремий об’єкт дослідження. Вона прирекла би на перебування у спецфонді будь-яку книжку, навіть якби автор написав її з ортодоксально-марксистських позицій. Чи, може, тоді вже напевно: багато в чому звична риторика a la Маркс (можна додати: Вебер, Дюркгайм, – але ці прізвища нічого не промовляли тодішньому українському суспільствознавцеві), що нею Кравченко обґрунтовував єретичну тематику, робила його працю ще небезпечнішою для ідеологічної цноти українського суспільствознавства. Малознайома тема плюс знайомі ідіоми – спокуслива суміш.

Автор не став редаґувати, доповнювати, змінювати свою працю для...

Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі