Поет і його демони

Серпень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
74 переглядів

1.

У травні 1955 року один із найбільших поетів нинішнього століття Томас Стернз Еліот виголосив у Гамбурзі розлогу доповідь із нагоди вручення йому нагороди Ганзейських міст імені Ґете. Доповідь називалася «Ґете-мудрець» («Goethe as the Sage») і зводилася, по суті, до обґрунтування поняття «великого» (а не просто «видатного») поета, себто поета, який «належить не тільки своєму народові, а й цілому світові», і в якому вбачаємо не лише речника «своєї мови та нації», а й одного з «великих європейців».

Такий поет, на думку Еліота, мусить відповідати передусім двом критеріям – бути загальновизнаним і невичерпним:

Вплив такого поета не повинен обмежуватися певним історичним періодом; він має бути цікавим і вартісним для кожної нової епохи, кожна епоха має розуміти його по-іншому й докладати відтак нових зусиль до його переоцінки. Значення такого поета для власної мови га нації, як і для всіх інших, має бути однаково визначним.... Різні народи й епохи можуть цінувати його з різних причин, але жоден народ і жодна доба не повинні ставити під сумнів його загального значення. Історія написаного такою людиною є частиною історії європейської думки.

При цьому Еліот цілком слушно зазначає, що далеко не кожен великий поет є водночас великим європейцем. Байрон, наприклад, справив колосальний вплив на англійську, як і на всю європейську поезію своєї доби, проте він ніколи не матиме для європейців такого значення, як Ґете, та й для самих англійців не важитиме так багато, як Ґете – для німців. Так само й Гельдерлін не може зрівнятися з «європейськістю» Ґете, хоч подеколи був значно натхненнішим від нього. Те, що робить великих національних поетів «великими європейцями», є їхній універсалізм, їхня унікальна чутливість до конкретно- й загально-людських проблем, їхнє цілісне бачення індивідуального й локального у світовому, світобудовному контексті. Цим, власне, й зумовлюється «багатство, масштабність та цілісність творчості» таких поетів, до яких Еліот зараховує передусім Данте, Шекспіра та Ґете. Їхня універсальність не суперечить їхній «реґіональності», їхній життєвій і творчій закоріненості в конкретному місці й часі: «Європеєць без батьківщини був би якоюсь абстрактною істотою, порожнім обличчям без жодних рис», натомість поет є істотою щонайконкретнішою, бо ж як ніхто інший зв’язаний із рідною мовою (першочергова, коли не єдина, відповідальність поета перед мовою – улюблена Еліотова теза); відтак великий європейський поет – це не якийсь абстрактний «європеєць», і навіть не такий собі «італієць», «англієць» чи «німець», а представник цілком конкретної місцевості, доби, середовища, де він народився й зріс.

Для Еліота синонімом «універсальності», синонімом «європейської величі» поета є «мудрість» – «уроджений дар інтуїції, розвинений і викшталтуваний досвідом та пізнанням правдивої природи речей, живих істот, а найперше – людського серця». «В декого, – пояснює Еліот, – вона виявляється час до часу, за певних обставин, або й раз лише за ціле життя, в якомусь винятково щасливому чи трагічному переживанні; натомість у Ґете вона була, здається, чимось органічним і невіддільним. Мудрець, на відміну від мудреця суто житейського, з одного боку, і мудреця суто духовного, з іншого, є людиною, чия мудрість походить із духовних джерел, проте одночасно збагачується життєвим досвідом, знанням і любов’ю до ближніх, заснованою на розумінні людських істоту всьому різноманітті їхніх характерів, нахилів і життєвих обставин. Такі люди можуть сповідувати різні вірування і, навіть, дотримуватися доктрин, цілком для нас неприйнятних, проте наше власне прагнення мудрості спонукає нас зрозуміти їх у всьому». Саме завдяки мудрості, що осяває мистецькі твори, автор входить до грона великих європейців; саме ця чеснота робить його співвітчизником нас усіх.

Поза сумнівом, увесь цей натхненний пеан 67-літнього Томаса Стернза Еліота «великому європейцеві» є не лише даниною шани...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі