По обидва боки фронту

Серпень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
888 переглядів

Інтервенція: початок1

Кривавий конфлікт, що зі змінною інтенсивністю ось уже третій рік триває на частині території Донецької й Луганської областей (я схильний розцінювати його як збройну аґресію Росії), став наймасштабнішою військово-політичною, соціяльною і гуманітарною кризою в Европі. Це справедливо принаймні для періоду після розпаду Юґославії, а за окремими параметрами — навіть від часу завершення Другої світової війни. Російсько-українське протистояння ставить низку важко розв’язуваних питань як перед політиками, дипломатами й міжнародною спільнотою загалом, так і перед дослідниками соціяльних процесів.

Серед численних пов’язаних із конфліктом тем, що як такі вже заслуговують на окреме обговорення, однією з найцікавіших для суспільства є проблема участи праворадикалів (у медіях і побутовій мові їх часто називають «фашистами») у бойових діях із обох боків фронту. Бойовики відверто використовують неонацистську символіку, що, потрапляючи на фото, шокує публіку. Складається враження, що схильні до насильства через свій світогляд бойовики насолоджуються атмосферою свавілля й безкарности, що панує в зоні конфлікту. Серйозні побоювання спостерігачів пов’язано також із тим, що носії людиноненависницьких ідеологій отримують доступ до чималих ресурсів, передусім до зброї. У кримінальній хроніці реґулярно з’являються повідомлення про те, що в руках праворадикалів вона стріляє не лише безпосередньо в зоні конфлікту. Урешті, завдяки активній участі в конфлікті ультранаціоналісти завойовують символічний капітал, що в майбутньому може леґітимізувати їхню помітнішу, ніж раніше, присутність у суспільному та політичному житті як Росії, так і України. Втім, із огляду на відсутність у Росії вільного та конкурентного політичного процесу, це стосується передусім України. Водночас очевидно, що й у Росії і проурядові, і «опозиційні» політичні партії заробляють бали на «українській темі» та «допомозі Донбасу».

Карликові екстремістські організації та їхні активісти, про яких до початку конфлікту широкі кола населення не мали ані найменшого уявлення, згадуються в позитивному контексті у медіях, що симпатизують тій або тій стороні конфлікту. Цей процес супроводжує популяризація відповідних структур у соціяльних мережах, що відіграють дедалі важливішу роль у суспільно-політичних інформаційних стратегіях. Поступово вони стають упізнаваними, отримують доступ до раніше недосяжних для них медійних майданчиків, завойовують певний ступінь підтримки суспільства. Цю підтримку зумовлено передусім тим, що у згаданих організаціях бачать саме групи, які беруть участь у бойових діях, а не носіїв праворадикальних ідеологій, однак їхні спікери далі сповідують свої дотеперішні погляди і, доволі часто, пропаґують їх, причому вже зі значно вигідніших позицій. Безумовно, героїзація конкретних носіїв ідеології допомагає леґітимізувати її в публічному дискурсі загалом. Неонацистська символіка й атрибутика стають звичними і прийнятними для суспільства — їх починають ототожнювати з «героїчними захисниками», а не з вуличними хуліганами, що влаштовують напади на приїжджих. Правоконсервативний охоронний дискурс, природний у ситуації такого конфлікту, творить сприятливий для поширення ультранаціоналістичної ідеології інтелектуальний та ідейний клімат.

Поки що важко оцінити масштабність і реальну загрозу цих процесів для суспільства й державности загалом. Очевидно, однак, що вони вже впливають на соціополітичну реальність і в Росії, і в Україні, а отже, заслуговують...

Про автора

Долучіться до дискусії! (1)

Зображення користувача Nik Maslov.
Nik Maslov 8 грудня 2016 року, 18:26

цікаво, дякую - але ж де про праворадикалів? бо після вступу й короткого окреслення, про них далі нічого немає.

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі