Підсумок польської історіографії початку XXI століття

Червень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
2207 переглядів

1

Здається, підбиття підсумку з перспективи змін минулих двадцяти років можливе лише у формі есею, який засиґналізував би нові явища на ґрунті польської історіографії, тексту, який у жодному разі не претендував би на їх вичерпний опис чи пояснення. У центрі свого зацікавлення хочу поставити те, що приблизно можна назвати «станом сучасного польського історіописання» та викликів, що стоять перед ним. Теза, яку я висловлюю, звучить так: польська історіографія на початку XXI століття перебуває на стадії глибокої трансформації, що є результатом декількох узаємонакладних явищ. Ці явища стосуються пов’язаних із внутрішніми змінами проблем, котрі охоплюють саму історіографію в розумінні її творців, а також історичних праць. Окрім того, вони стосуються й істотних переоцінок у сфері взаємозв’язку між академічною історіографією та суспільним життям і відповідають глибоким змінам, яким, як бачимо, підлягає місце історичного знання в інтелектуальному інструментарії сучасної людини.

2

Для кращого змалювання тла почну саме з переоцінок. Безсумнівно, є чимало доказів, що ми як історики під час формування історичного знання втрачаємо символічну «низку душ». Я певен, що це явище є очевидним не лише в Польщі. Як середовище ми не можемо перебувати в світі, де культом є теперішнє та майбутнє. Як не раз було наголошено, світ став цілком інакшим, аніж був у другій половині минулого століття. Його характеризує розвиток механічних носіїв пам’яті, через що ми відучуємося від самої майстерности запам’ятовування. Нас пригнічує надлишок даних та інформації, тому маємо щораз більші клопоти з їх відбором. Урешті, ми не можемо відповідно реаґувати на зміну функції історії в її екзистенційному вимірі. Характерне для минулих років прискорення історичних процесів принципово змінило статус історії. Протягом багатьох століть вона діяла радше стабілізаційно, леґітимізувала наявний суспільно-політичний порядок. Сьогодні ж вона діє передусім дестабілізаційно, породжує нові загрози і ставить нові питання, і ми як історики часто неспроможні на них відповісти.

Намагаючися визначити зміни в суспільно-політичному ландшафті, які супроводжують розвиток історіографії, слід було би, я вважаю, вказати передусім на три явища. По-перше, пожвавлення у здобуванні вигоди з минулого, вигоди політичної, туристичної та торговельної. У сьогоднішньому світі минуле стає товаром, який конкурує з іншими благами і до певної міри підлягає таким самим правилам ринку, як інші доступні на ньому продукти. Така ситуація спричиняє комерціялізацію історії, а в результаті – гонитву за сенсацією, схиляння перед закріпленими у свідомості суспільними стереотипами, спрощення і категоричність історичної арґументації.

У сучасній Польщі існує своєрідна кон’юнктура історичного знання. Провідні газети і тижневики, як-от «Polityka», «Tygodnik Powszechny», «Gazeta Wyborcza», «Newsweek» або «Rzeczpospolita», ось уже декілька років масовими накладами видають численні історичні додатки, присвячені польським володарям, найважливішим світовим битвам, популяризують новітню історію наших сусідів, намагаються розпочати дискусію на тему ролі історії в щоденному житті. Останнім часом «Gazeta Wyborcza» наважилася навіть на безпрецедентну ініціятиву: почала публікувати цикл книжок, присвячених історії Польщі та всесвітній історії, що складається з двадцять одного видання авторства вітчизняних та закордонних дослідників.

Широко зрозуміла історична тематика займає багато місця і в іншій, елітарнішій культурно-суспільній періодиці. Маю на увазі ґданський «Przegląd Polityczny», який роками успішно популяризує тексти зі сфери історії ідей; краківське видання «Arcana», котре демонструє нові й контроверсійні сторінки з новітньої історії; ольштинський часопис «Borussia», котрий, зокрема, заохочує досліджувати польсько-німецьке пограниччя; або лодзький «Tygiel Kultury», який намагається розкрити багатокультурний спадок цього міста.

Великим,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі