Переокреслення кресів

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
86 переглядів

1. Hanna Staniów. Geografia 2. Podręcznik dla gimnazjum. Geografia regionalna świata. – Wrocław, 2000.

2. Barbara Golec, Marianna Nowak. Na naszym lądzie, Geografia. Gimnazjum 2 klasa. – Warszawa, 2001.

3. Marek Walczak, Alina Witek-Nowakowska. Wędrówki geograficzne. Podręcznik dla 2 klasy gimnazjum. – Warszawa: Wydawnictwo Szkolne PWN, 2002.

4. Florian Plit. Geografia świata. Podręcznik, Część 2. – Warszawa, 2000.

5. Roman Domachowski, Maria M. WilczyńskaWołoszyn. Geografia. Podręcznik dla uczniów 2 klasy gimnazjum. – Warszawa, 2000.

6. Teresa Krynicka-Tarnacka, Grażyna Wnuk, Zofia Wójtowicz. Moje miejsce w Europie. Podręcznik do geografii dla 2 klasy gimnazjum, część 2. – Toruń, 2000.

7. Świat człowieka. Świat nowoczesny. Od połowy XIX wieku do II wojny światowej, klasa 3, część 1. – Warszawa, 2001.

8. Magdalena Sobaś. Historia ludzi, 3 klasa gimnazjum, Od traktatu wersalskiego do okrągłego stołu. – Kraków, 2001.

9. Grzegorz Wojciechowski. Razem przez wieki. Zrozumieć przeszłość. Historia. Podręcznik do gimnazjum, część 3, с. 141.

10. Michał Kulesza, Joanna Kruk-Kubarska. Wiedza o społeczeństwie. Wychowanie obywatelskie. – Warszawa 2004.

11. Alina Kowalczykowa, Krzysztof Mrowcewicz. Kto czyta nie błądzi. Literatura i kultura. Gimnazjum 2. Język polski. – Kraków, 2000.

У 1999 році в Польщі провели реформу національної освіти. Система навчання стала триетапною: 1) шестирічна основна школа, 2) трирічна гімназія, 3) середня професійна або загальноосвітня школа. Інституційні зміни супроводжувалися істотними змінами у програмі. Вирішено було, що в польських школах можна реалізувати різні програми й навчати за різними підручниками. Дозвіл на їх використання у школі дає міністерство національної освіти, яке перевіряє відповідність програми або підручника міністерській інструкції, яка визначає основну програму – завдання, зміст, мету вивчення предмета в кожному з типів шкіл.

Гімназію в цій новій системі слід трактувати як найважливішу ланку освіти. Основна школа має розвинути в учня допитливість до світу й дати йому основні вміння, що знадобляться для подальшого системного навчання; гімназія повинна закласти фундамент культурного коду поляків. Вона мусить охопити всіх громадян Польщі віком від 14 до 17 років. Передбачається систематичне пізнання основ найважливіших галузей знань (рідна та іноземні мови, історія, громадянська освіта, математика, фізика, біологія, географія тощо). Після гімназії значна частина учнів потрапляє до середніх загальноосвітніх шкіл, решта – до професійних шкіл різного типу.

Спричинена реформою потреба випрацювати нові програми навчання та підручників дала змогу відійти від раніших схем і створити нову освітню пропозицію. Й окремим вартим розгляду питанням є те, як автори гімназійних підручників використали можливості, що їх відкрила реформа, для презентації молодим поколінням поляків України та українців.

Проблему образу різних держав і народів (зокрема й України та українців) у шкільних підручниках розглядав багато хто, проте об’єктом аналізу були підручники з одного предмета (найчастіше історії), а дослідник прагнув з’ясувати, чи зумів автор підручника передати учням те, що хотів. Я прагну розглянути інше питання: що дізнається учень польської гімназії від початку і до кінця свого навчання про Україну та українців. Така мета потребує аналізу підручників з усіх предметів, де з’являється українська проблематика. Крім історії, це також польська мова та географія. Зіставляючи зміст цих різних підручників, можемо поміркувати, якою мірою знання та погляди на українську проблематику, що їх пропонує молодому...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі