Парадигма прикордоння і центро-периферійні підходи

Червень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1341 переглядів

Ідея, чи гасло, «прикордоння» (borderlands) вже доволі давно втішається чималою популярністю і в наукових, і в інтелектуальних колах, і в дискурсах цілої низки сфер суспільної практики, зокрема регіональної та культурної політики. Не ставлячи під сумнів її корисності як аналітичного інструменту, а також високих вартостей, до яких вона апелює, зокрема, з позиції таких теоретиків, як Міхаїл Бахтін, можна, однак, застановитися, чи, бува, «ідею прикордоння» нині не вживають у контекстах, що їх критично налаштований дослідник не завжди може оцінити однозначно позитивно. Мені тут ідеться переважно про ті ситуації, коли неоднозначні наслідки застосування гасла «прикордоння» є зазвичай ненавмисними або навіть цілком неусвідомленими. Тож мені тим більше здається, що варто уважніше придивитися до тих неочевидних аспектів функціонування ідеї прикордоння.

Хочу водночас цілком рішуче підкреслити, що я тут розглядатиму не всі способи використання терміну «прикордоння» в сучасних суспільних науках, але насамперед ті, які відіграють найбільшу роль у сучасних дискурсах ідентичності в країнах і регіонах Центрально-Східної Європи та мають сяку-таку інституційну прив’язку, як-от, скажімо, дискурс офіційної регіональної ідентичності. Тож моя увага буде зосереджена на тому, що я називатиму «новим» дискурсом прикордоння, його ліберальним варіантом, який можна протиставити «старим» дискурсам прикордоння на чолі із запропонованим Фредериком Тернером3 парадигматичним образом рухливого американського кордону, чи польським дискурсом східних околиць [Kresów], який уже дочекався багатьох критиків і деконструкторів.

Отож, насамперед варто запитати, чи змалювання образу багатьох регіонів у ідеалістичних категоріях «прикордоння» не можна розглядати як форму їх «орієнталізації». Тут я пошлюся на концепцію «орієнталізму» Едварда Саїда5 та застановлюся, чи не слід, бува, розглядати урочисте вправляння в прикордонній багатокультурності, розмаїтті, взаємопроникненні традицій тощо, як форму екзотизації? Зауважмо, що регіони, які зазвичай зараховують до категорії прикордоння, є переважно, хоча, ясна річ, не завжди аж так однозначно, регіонами периферійними.

Це означає, що вони тією чи іншою мірою маргіналізовані в багатьох вимірах, зокрема, економічному та політичному. Отож, як я намагатимуся тут довести, що «прикордонний» дискурс можна в певних його аспектах розглядати як компенсаторну пропозицію, що надходить від центру, або навіть центрів на різних щаблях (національному, наднаціональному тощо).

В обмін за визнання незмінного структурного укладу підпорядкування периферії можуть у межах цієї пропозиції скористатися із нагод їх символічного поцінування та промоції в насамперед культурних категоріях. Таке своєрідне окультурення периферії зазвичай наголошує її творчий і надихаючий характер, але часто супроводжується зображеннями таємничої, екзотичної непроникності, подальшого існування загиблих деінде ідентичностей, вартостей, мов і традицій, що дає підставу для представлення як чогось цілком природного дистанції між центрами, що живуть начебто в «сучасності», або навіть у «майбутньому», та периферіями, які функціонують все ще в «минулому». Тож можна засумніватися в тому, чи така пропозиція не має часто рис компенсаційного пакету? Чи не вписується вона також у повсюдну нині тенденцію до відмови центральних осередків від відповідальності за політику розвитку та легітимізації підпорядкування їм периферії культурними чинниками? Чи ж мало не кожен центр переконує периферійні райони, начебто усі вони зможуть стати новою Силіконовою долиною, якщо лиш ефективно скористаються своїми «ендогенними ресурсами» (тобто, внутрішніми, в даному випадку, переважно культурними)?

Можна також застановитися, чи прикордоння, так само, як і багатокультурність й різноманіття, не є категоріями приписуваними, звісно ж, свавільно, таким поняттям, використання яких має відчутно політичний аспект. Адже нині скрізь у Європі схрещуються якісь культурні впливи,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.