Пам’яті Сашка Кривенка (1963–2003)

Квітень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
54 переглядів

8 квітня в автокатастрофі загинув Сашко Кривенко – журналіст, редактор, засновник відомих медія-проєктів: на початку і в першій половині 90-х років «Поступу» та «Пост-Поступу» (одинокої галицької газети, яка завоювала популярність також і в Києві), потім телевізійного інформаційного аґентства «Вікна». Дещо пізніше він будував відділ інформації («Телевізійна служба новин») найпопулярнішого натоді телевізійного каналу «1+1». На початку 1999 року створив з нуля перший в Україні кольоровий суспільно-політичний тижневик «Політика і культура». Останнім із його медія-проєктів була радіостанція «Громадське радіо». Всі вони могли відбутися лише завдяки тому, що Сашко вмів співпрацювати з людьми. Я не знаю, чи був він добрим менеджером, але то був неперевершений організатор. Він умів діяти так, щоб усі учасники проєкту почувалися його співгосподарями. А це створює надзвичайно міцні зв’язки...

Сашковою стихією та мрією були незалежні, професійні медії – їм він віддав найбільшу частину своєї енергії та серця. Однак усе своє життя Сашко був залучений у політику: на зламі 80–90-х років як співзасновник львівського Студентського братства і Товариства Лева, потім – як депутат Львівської міської ради; він був також делеґатом установчого з’їзду Народного Руху. Якийсь час мав причетність і до владних структур (протягом двох років працював в урядовому прес-бюрі), а на початку 2001 року заанґажувався в опозиційну діяльність – був тоді прес-представником Форуму національного порятунку. Протягом останнього часу головував у Хартії-4 – організації, метою діяльности якої була свобода слова.

Сашко був із тих, кого названо homo ludens. Час від часу любив провокувати. Його написана спільно з Володимиром Павлівом «Енциклопедія нашого українознавства» (1997) викликала гучний скандал, головно тому, що автори писали про українську дійсність без патосу, з гумором і неприховано іронічно. Протягом останніх місяців він активно готував до друку антологію «постпоступівських» текстів. Торішньої осені казав мені, що закінчив працю над цією книжкою і шукає грошей на її друк. Смерть завадила цьому задумові. Залишається сподіватися, що його друзі не дозволять, щоб ця праця виявилася даремною.

Сашко Кривенко був леґендарною постаттю. Його відхід змусив нас, його друзів, усвідомити, як багато суспільних ролей він виконував і якою нереальною є надія, що хтось може замінити його в цих ролях...

Про автора
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі