Пам’яті Івана-Святослава Коропецького

Травень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
205 переглядів

Іван-Святослав Коропецький присвятив своє життя справі, яка, на перший погляд, не є надто показною. Але вона є, в суті речей, тим наріжним каменем, на якому спираються не лише суспільні та гуманітарні науки. Звідти походять усі основні поняття нашої свідомости і національного буття.

Йдеться тут про економіку і про внесок бл. п. Івана Коропецького у дослідження як цієї сфери соціяльного життя України, так і історії української економічної думки. Його порівняльні студії, що стосувалися різних економічних систем, його наукова та викладацька діяльність, його зусилля на організацію численних наукових конференцій із питань економіки, передусім на базі Українського наукового інституту Гарвардського університету, його організаторський талант, який виявився у заснуванні Міжнародної української економічної асоціяції (проф. Коропецький був її президентом) та наукового щорічника «Ukrainian Economic Review» (він був його головним редактором), вирізнялися навіть на тлі цього, мабуть, найактивнішого покоління повоєнної іміґрації. В його доробку також десятки наукових статтей, книжок і збірок з економіки України.

Він мусив бути, водночас, ідеалістом і заповзятим сміливцем, щоби спромогтися, фактично самотужки, підняти завісу, яка затуляла реальний стан післявоєнної економіки УССР. У контексті західної науки це означало, що він мусив невтомно розвіювати туман, який маскував нищівну експлуатацію України московською владою. Він також не шкодував зусиль там, де йшлося про залучення молоді, про спілкування з нею, про намагання розкрити перед нею всю глибину проблем, над якими він сам працював.

Я особисто прекрасно пам’ятаю, яке враження на мене, молодого аспіранта, справила книжка «Ukraine within the USSR: an Economic Balance Sheet», яку він редаґував і яка в 1977 році вийшла друком у відомому видавництві «Prager Press». Обізнані та політично свідомі люди в діяспорі знали, як нещадно совєти експлуатують українські землі і при цьому позбавляють Україну капіталовкладень, які можуть забезпечити їй нормальне майбуття. Вихід цієї книжки, та ще й у знаному американському видавництві, дав, нарешті, науковцям і широкому загалові статистику, конкретну інформацію та арґументи, які висвітлювали експлуатаційну природу українсько-совєтських економічних стосунків.

Пізніше, у 1990-х роках, проф. Коропецький спрямував увагу на розгляд можливих напрямків економічного розвитку України та на аналіз потенціялу її господарства.

Я не є фахівцем з економіки, тому мені важко повною мірою оцінити внесок у неї проф. Коропецького. Спробую, одначе, за допомогою хай і припадкових джерел та лише окремих статистичних даних кинути світло на значення наукового доробку проф. Коропецького.

У комп’ютеризованому каталозі головної Гарвардської бібліотеки можна знайти 11 книжок Івана Коропецького, 1971–2003 років видання. Його докторська дисертація «Економічні інвестиції в українську промисловість 1928–1937 років», яку він захистив 1964 року, зберігається в Колумбійському університеті. Перед тим Іван Коропецький закінчив у Німеччині Ерланґенський університет (1950) та УВУ у Мюнхені (1951). Свою викладацьку діяльність він розпочав у 1962 році, а з 1964-го аж до виходу на пенсію у 1992 році працював у Темплському університеті в Філадельфії. Проф. Коропецький був членом багатьох наукових установ: Американської економічної асоціяції, Національної Академії наук України, НТШ, УВАН, Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Мушу сказати, що попервах намагання проф. Коропецького зацікавити керівництво гарвардського центру дослідженням економіки України сприймалося досить скептично. Але згодом його зусилля принесли конкретні плоди: на базі Українського наукового інституту Гарвардського університету було проведено п’ять важливих конференцій, у гарвардському видавництві вийшло три видання з економіки, й це не рахуючи інші окремі публікації.

Я дуже радий, що мав змогу особисто знати і спілкуватися з проф. Коропецьким. Я назавжди запам’ятаю його громадську відвагу, позитивні та натхненні погляди на різні політичні проблеми та громадські справи, його далекоглядні прогнози розвитку української науки. Це була дуже масштабна постать. Я не сумніваюся, що його професійні зв’язки єднали його з науковцями та інституціями багатьох країн Европи, Північної Америки й усього світу.

Важко змиритися з відходом від нас такої неймовірної людини. Ми ще довго будемо згадувати покійного у своїх молитвах, а продовження його важливої й надзвичайно корисної наукової праці було й залишається завданням для наших наукових кіл.

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі