«Ogniem i mieczem» як чинник української культури

Вересень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
72 переглядів

У явімо собі таку річ: сучасний фільм, знятий про Україну й українців, українською мовою, щедро обдарований такими обов’язковими атрибутами касового бойовика, як великий бюджет, першої величини актори в головних ролях, небуденний резонанс удома й за кордоном. Такого фільму за роки незалежності в Україні ще не зроблено. Однак ця маловірогідна комбінація цілком може характеризувати останню картину польського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем». Одразу кілька аспектів цієї картини мали б неабияк заінтригувати українського глядача. Це й надзвичайно цікавий літературний матеріал. Це й те, що в ролі Богдана Хмельницького (далеко не епізодичній, як це стверджувалося в деяких публікаціях в Україні) знявся провідний український актор Богдан Ступка. Це й відверта приціленість фільму на «Оскара» в категорії чужоземних фільмів (про це сказав на прес-конференції з нагоди прем’єри фільму в Нью-Йорку, 18 березня цього року, режисер фільму Єжи Гофман). Це й розмах, із яким його знято: бюджет «Вогнем і мечем» – найбільший в історії польського кінематографа, майже вісім мільйонів доларів. Для Голлівуду це, звичайно, не гроші: фільми Вуді Еллена з ціновою біркою у 20 мільйонів уважають малобюджетними. Але для поляків, як, зрештою, і для українських кінематографістів, такі гроші – це розкіш.

Від самого початку фільм був приречений стати контроверсійним, гостро контроверсійним. Це йому гарантував, незалежно від намірів режисера й акторів, літературний матеріал, покладений в основу сценарію. Відомо, що трактування в романі Сенкевича визвольної війни під проводом Хмельницького відверто тенденційне, якщо не українофобське. «Сенкевич є тим цікавий, що він представляє постромантичне ставлення до теми, яка для польських романтиків була чи найважливішою, – вважає Григорій Грабович. – Польський романтизм почався від зацікавлення Україною. Для всіх польських романтиків, може, за винятком Міцкевича, це була дуже цікава гема. Україна для них була екзотикою, краєм, звідки походила незрозуміла, таємнича, але й дуже сильна енергія – козаччина. Для романтиків це було джерелом натхнення, а в психоаналітичних термінах – тим, що індійці називають “тінню”. В кожній “тіні” є також велика сила, енергія. Сенкевич її бере і демонізує. У нього вона переходить у візію чорної, нічим не освяченої енергії, його візія є маніхейською за природою, тобто протиставленням добра і зла. Добро – це шляхетська Польща, а зло – Це чорна, дика українська селянська, козацька стихія».

Для Єжи Гофмана фільм «Вогнем і мечем» – це передусім «історія кохання» і, як писалося в рекламних матеріалах до нью-йоркської прем’єри, – «польсько-українська версія відомої американської кінокласики “Відлетіло з вітром” («Gone With the Wind»), картина, що насамперед розповідає про великі пристрасті, про людські долі, кинуті на трагічне тло громадянської [sic] війни», і хоч глядач побачить у ньому історичних постатей гетьмана Богдана Хмельницького (Богдан Ступка), князя Ярему Вишневенького (Анджей Северин), воєводу Адама Киселя (Ґустав Голоубек), хана Тугай-Бея (Даніель Ольбрихський) чи короля Яна-Казиміра (Марек Конрад), цей фільм не історична оповідь про українсько-польські змагання середини XVII століття. Епохальні події козацької війни, битва під Жовтими Водами, облога Бара, заграви пожеж, – усе це лише драматичне тло, на якому розгортається головна для Гофмана колізія – змагання за серце чарівної шляхтянки Гелени Курцевичівни (Ізабелла Скорупко), романтичний двобій польського шляхтича Яна Скшетуського (Міхал Жебровський) із українським козаком Богуном (Алєксандр Домогаров).

Молодий польський шляхтич Ян Скшетуський мандрує охопленою козацьким повстанням Україною, щоб приєднатися до двору княза Яреми Вишневенького. Дорогою він зустрічає чарівну шляхтянку, Гелену Курцевичівну, яка лишилася без батьків і маєтку, під опікою родичів. Скшетуський палко закохується в Гелену. Однак її вже пообіцяно видати заміж за українського старшину Юрка (sic) Богуна. Однак шляхтянка любить не його...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі