Неформальний конституціоналізм, ефект США

Серпень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
10
1605 переглядів

До написання цього есею мене спонукав один неочевидний, на перший погляд, факт. Попри те, що майже всі сучасні країни мають писані конституції, більшість із яких формально відповідають ліберально-демократичним засадам і говорять про верховенство права, рівень добробуту й інші суттєві обставини, життя людей у цих країнах є дуже різним. Тому виникає питання про критерії дієвости сучасного конституціоналізму, його практичні наслідки, сумарний ефект. Не можна заперечити й того, що сучасні конституції відрізняються не лише своїм формально-юридичним дизайном, а й тим, наскільки серйозно їх сприймають істеблішмент і решта населення країни. Студенти-юристи знають, що основні закони бувають відповідними або невідповідними до реалій життя, а підручники з конституційного права розрізняють реальний і фіктивний конституціоналізм.

У випадку невдало сконструйованого основного закону національний конституціоналізм може бути реальним і водночас неефективним. Тому є підстави вживати для позначення реального й ефективного конституціоналізму таке поняття, як неформальний конституціоналізм. Його іноді називають органічним, або справжнім конституціоналізмом. Неформальний конституціоналізм добре узгоджується з поняттям привабливого, успішного та щасливого життя. Що ж стосується самого поняття щастя, то, попри те, що воно віддавна присутнє в американській Декларації незалежности 1776 року, його важко формалізувати. Із другого боку, ми знаємо, що це простіше зробити в одних країнах і набагато складніше — в інших.

Водночас виникають запитання про ориґінальні й запозичені («списані») основні закони, про інтелектуальну чесність у конституційному праві, про відповідність правових норм емоційній матриці сучасної людини, про зорієнтованість конституцій на індивідуалістичні або колективістичні пріоритети. Є підстави говорити і про спрямованість основних законів на соціялізм і капіталізм, монархію та республіку, унітаризм і федералізм тощо. У цьому сенсі перша в світі писана Конституція США 1787 року (строго кажучи, першими писаними конституціями у світі вважаються конституції окремих північноамериканських штатів) була свідомо зорієнтована на швидкий поступ, федералізм, а також індивідуалізм і релігійну віротерпимість. Вона забезпечувала інтелектуальну свободу разом зі свободою економічного маневру, прискорювала й спрощувала більшість соціяльних трансакцій, встановлювала універсальні правила життєдіяльности для вкрай строкатого й «неслухняного» суспільства.

В історичному сенсі це був той час, коли потенційно готові до експансії в північну Америку европейці вже «запанували над матеріяльним, але ще не домоглися великого впливу на розум переважної частини населення земної кулі», як зауважує Вільям Макніл у праці «Піднесення Заходу. Історія людської спільноти». Із другого боку, юдео-християнська мораль зуміла так піднести значущість людської особистости, що, за словами Кшиштофа Занусі, «свобода в широкому масштабі стала доступною масам». Індивідуальна енергія й ініціятива, «не стримувані нічим, окрім спротиву з боку інших індивідів», стверджував Бертран де Жувенель, знайшли собі підтримку в загальному праві й судовому процесі. Із часом розроблену на цій основі Конституцію США називатимуть «Біблією ринку», намагаючись наголосити її водночас сакральний і відверто прагматичний характер. Джеймсові Б’юкенену згодом вдалося перевірити цей нормативний потенціял Конституції США й тріюмфально підтвердити його математичними розрахунками.

Поступ як такий був у той час притаманний багатьом країнам, та лише Захід зумів перетворити його на сталий процес експансії. Активізувавшись спочатку в континентальній Европі, він швидко набув вражаючої інтенсивности в Сполучених Штатах. Допитливість, пожадливість і дух авантюризму й раніше відрізняли активні соціяльні прошарки Західної Европи від «самовдоволеного консерватизму китайських, мусульманських та індуських вождів» (Вільям Макніл).

Однак поява США зіштовхнула світ із раніше безпрецедентною...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі