Націоналізм та ювілеї

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
182 переглядів

 

Patrice Dabrowski. Commemorations and the Shaping of Modern Poland. – Bloomington and Indianopolis: Indiana University Press, 2004.

Paweł Sierżęga. «Obchody Kazimierzowskie w Galicji». Galicja i jej dziedzictwo. T.15. Działalność wyzwoleńcza. – Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2001, с. 74–145.

Paweł Sierżęga. «Obchody rocznicy Unii Lubelskiej na terenie Galicji w 1869 roku». Там само, с. 146–199.

Paweł Sierżęga. Obchody 200 rocznicy odsieczy wiedeńskiej w Galicji (1883 r.). – Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2002 (Galicji i jej dziedzictwa, т. 13).

 

Ліберальна революція, що розпочалася з краху гітлеризму й остаточно завершилася в Европі крахом Радянського Союзу, в історичній науці проявилася, зокрема, в перенесенні уваги дослідників із об’єкта на суб’єкт пізнання. У центрі зацікавлень сучасних фахівців – людина, індивідуальність, а найбільше поціновано праці, котрі відтворюють духовну атмосферу своєї доби. Зміна орієнтирів історичного пізнання породила низку ориґінальних дослідницьких напрямків, так чи так пов’язаних із ментальністю.

До проявів таких нуртів у науці належить і монографія Патриції Дабровскі – доктора історії, доцента Гарвардського університету й наукового працівника Ватсонівського інституту міжнародних відносин Браунського університету. Найбільший вплив на неї справив цех славістів Гарвардського університету, зокрема професор катедри історії України імені Грушевського Роман Шпорлюк, що відчувається вже від початку знайомства з її працею.

Тож предметом дослідження є історичні ювілеї видатних історичних осіб та подій у контексті процесу формування польської нації в 1879–1914 роках: 50-ті роковини літературної діяльности Юзефа Іґнаци Крашевського (1879), 200-ліття перемоги короля Яна III Собєського над турецькою армією під Віднем (1883), перенесення мощів Адама Міцкевіча на Вавельський замок у Кракові (1890), 100 років польській конституції (1891), 100 років повстання Тадеуша Косцюшка (1894), 100-ліття Адама Міцкевіча (1898), 500-річчя перемоги над Тевтонським орденом під Ґрюнвальдом (1902, 1910), 50-ті роковини Січневого повстання (1913–1914). «Ювілеї, – пише авторка, – були засобами передання та інтерпретації (або інтерпретацій) історичної інформації широкій та різноманітній публіці за допомогою медій».

Основному текстові монографії передує ґрунтовна передмова. Дабровска розпочала працю з короткого огляду святкування історичних ювілеїв узагалі, які протягом XIX cтоліття поширилися в усій Европі, що дало їй підстави кваліфікувати XIX cтоліття як «вік ювілеїв», а згодом заакцентувала сучасну методологію дослідження проблеми формування націй та ролі ювілеїв у цьому процесі. Зрештою, «довге» XIX cтоліття завершила трагедія, пов’язана із сербською мартирологічною датою: Гаврило Принцип застрелив архікнязя Франца Фердинанда та його дружину графиню Софію Хотек 1914 року саме в день битви на Косовому полі 28 червня. Обмежимося лише переліком параграфів передмови: «Вік ювілеїв», «Польська ситуація», «Польські серця, польська історія», «Ювілеї як націєбудування», «Вік польських ювілеїв». Авторка поставила за мету довести, що

ювілеї можна вважати конструктивним, творчим та інтенсивним національним варіянтом органічної праці – спробою національної модернізації, польським стилем.

Такий підхід до вирішення поставлених завдань може викликати подив. Хто знайомий із галицькою публіцистикою епохи позитивізму, знає, як консервативні журналісти й літератори дотепно висміювали схильність лібералів-«тромтрамдратів» (від «тром-трам» та «der Rat» – радник; nota bene, термін упровадив публіцист табору лібералів-лоялістів Ян Лям) до бравурних маніфестацій, що й було протиставлено «органічній праці»...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі