Народження історичної батьківщини

Березень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
619 переглядів

Ізраїльський історик Шломо Занд, який  народився 1946 року, у 1970-х роках  був змушений залишити Державу Ізраїль через ліворадикальні переконання.  Історичну освіту він здобув у Франції, де  й розпочав наукову кар’єру. Пізніше він  повернувся до Ізраїлю і став викладачем  в університеті Тель-Авіва.

2008 року Занд шокував читацьку авдиторію науково-популярною книжкою «Коли і як винайшли єврейський народ» (ориґінал івритом, у російському перекладі — «Кто и как изобрёл еврейский народ», а в англомовному виданні — «The  Invention of Jewish People»). Автор деконструював сіоністський дискурс єврейської історії, в якому євреї постають як етнонаціональна спільнота, що виникла в сиву  давнину, вийшла з єгипетського рабства, створила державу в Палестині, а звідти її  було двічі вигнано: спочатку це зробили  вавилоняни, потім римляни, — і повернулася сюди в ХХ столітті як на свою національну територію, на яку євреї мають  «історичні права».

Спираючись на сучасну історіографію, Занд стверджує, що «справжні» нащадки стародавніх євреїв — саме палестинські араби, чиї предки змінили  юдаїзм на християнство та іслам. Другого — римського — вигнання євреїв насправді не було. Поява євреїв у містах Середземномор’я була наслідком не  міґрації, а прозелітизму — поширення  юдаїзму серед міського населення еліністичних держав та Римської імперії. Ба  більше, історик уважає, що ашкеназім (євреї Центрально-Східної Европи), які становлять більшість світового єврейства, є нащадками хозар-юдеїв, які після занепаду Хозарського каганату переселилися на  слов’янські землі.

Автор цих рядків загалом погоджується з положеннями Зандової праці.  Проте останню тезу вважає за талановиту інтелектуальну провокацію, позаяк не  існує свідчень історичних джерел про переселення хозар-юдеїв із Поволжя на захід, а мова ашкеназім — їдиш — є германською, а не слов’янською і не тюркською.  Зандові висновки не є новиною для сучасних науковців (поборником теорії про  походження євреїв від античних прозелітів був іще німецький історик Теодор  Момзен), але вони підважують загальні уявлення про євреїв, сіонізм та Державу Ізраїль, поширені не тільки серед  самих євреїв.

Наступним кроком Шломо Занда стало деконструювання образу «Землі Ізраїлю» (або «країни Ізраїлю»). Цей образ —  разом із образом «єврейського народу»  (або «народу Ізраїлю») — є підставою сіонізму й, додамо від себе, світської єврейської ідентичности загалом. Нова праця історика-«єретика», що побачила світ  2011 року, отримала назву «Коли і хто винайшов Землю Ізраїлю», і її нещодавно  було перекладено російською мовою, щоправда, також зі зміненим заголовком.

Спробуймо розглянути основні тези  нової книжки. Щороку на Песах (єврейський Великдень) релігійні євреї кажуть:  «Наступного року — в Єрусалимі». Що це  означає? — запитує автор. Хіба те, що потрібно перебратися до Землі обітованої?  Якщо так, то чому ж тоді до появи сіонізму євреї не прагнули повернутися на  «історичну батьківщину»? В яких тільки  країнах оселялися євреї та з яких тільки країн рятувалися втечею! Однак лише  одиниці переселялися на Святу землю.

Може, це означає, що слід здійснити паломництво до пам’ятних місць  «священної історії» єврейського народу?  Проте тільки караїми, представники порівняно нечисленного напрямку юдаїзму, у середні віки здійснювали паломництво до Єрусалима, а після поїздки  додавали до свого імені слово Єрушалмі, себто єрусалимець. Більшість релігійних  євреїв належать до хасидів, які здійснюють паломництво до могил релігійних  лідерів (цадикім — івритом «праведники»), розкиданих на теренах Східної Европи. Наприклад, найвідоміші місця хасидського паломництва в Україні: Умань,  Гадяч, Меджибіж і Белз. Однак не існує  хасидського паломництва до Єрусалима.

Слова «Наступного року — в Єрусалимі» означають для релігійного єврея...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі