Мистецтво давати і приймати поради

Квітень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
12
1739 переглядів

Запитування і надання порад відіграє ключову роль в ефективному лідерстві та ухвалюванні рішень. Однак менеджери рідко розглядають їх як практичні навички, яких вони можуть навчитися і які можуть покращити. Часто вважають, що отримувати скеровування – означає пасивно сприймати чиюсь мудрість. А надання порад, як правило, розглядають як питання «якісних суджень» – ти їх або маєш, або не маєш, – а не як компетенцію, яку слід опанувати.

Коли обмін думками відбувся добре, це корисно для людей по обидва боки столу. Ті, хто справді відкритий до скеровування (а не просто шукає підтверджень своїх думок), знаходять кращі розв’язки проблем, ніж вони спромоглись би зробити це самі. Їхні міркування стають нюансованішими і текстурованішими, і, як показують дослідження, вони відтак можуть долати коґнітивні упередження, корисливі обґрунтування та інші дефекти у своїй логіці. Ті, хто ефективно дає поради, здійснюють м’який вплив: вони допомагають формувати важливі рішення, водночас зміцнюючи готовність людей діяти. Позаяк вони є уважними слухачами, вони також можуть багато дізнатися з проблем, із якими до них приходять люди. А закон взаємности є могутньою зобов’язувальною силою: надання фахової поради часто створює неявний борг, який отримувачі бажатимуть відплатити.

Але і шукачі, і надавачі порад мусять обійти значні перешкоди, як-от глибоко закорінену схильність віддавати перевагу власній думці, незалежно від її якости, і той факт, що уважне слухання є важкою роботою, яка забирає багато часу. Увесь процес цієї взаємодії – тонке та складне мистецтво. Він вимагає від обох сторін емоційного інтелекту, самоусвідомлення, стриманости, дипломатичности і терплячости. Процес багато в чому може піти не так, і коли щось ламається, це може мати шкідливі наслідки: непорозуміння і розчарування, заблоковані рішення або низькоякісні розв’язки, зіпсовані стосунки і згаєні можливості особистісного розвитку – все це може багато коштувати окремим людям або організаціям.

Оскільки існує припущення, що ці суттєві навички виникають органічно, їх рідко навчають; але ми дійшли висновку, що їх можна навчитися і дуже ефективно застосувати. Тож на основі широких досліджень (і наших, і чужого авторства) ми визначили найпоширеніші перешкоди і деякі практичні правила їх подолання. Приклади у цій статті, хоча ми їх дуже замаскували, зіперто на реальному досвіді людей, із якими ми проводили інтерв’ю, у низці ситуацій. Звичайно, у різних обставинах поради можуть набувати різних форм. Про коучинґ і наставництво існує багато інших матеріялів, тож тут ми зосереджуємося на ситуаціях, в яких ідеться про великі, ризиковані або емоційно заряджені рішення – такі, в яких ви, можливо, не раз звернетеся по чиюсь пораду, – бо лідери мають труднощі з ухваленням таких рішень і мусять навчитися добре давати з ними раду.

...
Знайте, що саме потрібно
Зрозумівши, якими бувають різні типи порад, шукачі можуть точніше формулювати прохання, а порадники можуть давати націленіші поради. Для ясности ми презентуємо тут ці типи окремо, але на практиці вони часто перетинаються. Скажімо, продовженням одноразового прохання про пораду може бути запит про триваліше консультування. Ми також згадали коучинґ і наставництво (хоча не обговорюємо їх у статті), аби дати повнішу картину пошуку і надання порад.
Типи Дії Бажані результати Приклади
Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.