Мистецькі студії над антропним принципом

Лютий 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
8
825 переглядів

Творчість Матвія Вайсберґа мистецтвознавці вже традиційно пов’язують із мистецьким «ар’єрґардом», що як форма позиціонування художника окреслився на межі 1980–1990-х. То був складний, але цікавий період формування нового українського мистецтва – перехідна епоха, коли в художні середовища України ринула хвиля інформації із «Заходу», відкриваючи молодим митцям неозоре поле нових ідей, можливостей, методів. Оцієї свободи вони так довго чекали, вимріювали, а опинившись на роздоріжжі «Вибору», розгубилися, не відаючи, що, власне, належить із нею робити. Хтось із головою занурився у вибудовування смислових конструктів, хтось у маніпуляції візуальним, а хтось і геть заблукав, назавжди залишився на марґінесі художнього процесу. 

Матвій Вайсберґ свідомо обрав позицію художнього «ар’єрґарду», – тобто, кажуть критики, зосереджености на мистецтві гуманістичному, риторичному, антропоцентричному, драматичному, персоніфікованому. Відчувши непослідовність постмодерністських теорій у тогочасному українському культурному полі, поверховість їх засвоєння більшістю митців-сучасників і спорадичну екстраполяцію чужого досвіду у непідготовлений місцевий контекст, художник здиференціював індивідуальний вектор творчих та інтелектуальних шукань. Те, що виникло попервах як реакція самозахисту, виявилося зрілим підґрунтям фахової та світоглядної самоідентифікації митця на наступні десятиліття.

Узвичаєна форма роботи Матвія Вайсберґа у більшості випадків передбачає створення серій графічних або живописних композицій, позаяк обшири творчого осмислення обраної тематики надто розлогі, аби вичерпно вкласти їх у межі одного аркуша чи полотна. Домінантні ідеї проростають іноді роками, співіснують синхронно, взаємодоповнюють одна одну, іноді спонукаючи автора повертатися до вже завершеного. З роками вони вибудовують цілісний, міцний профіль майстра, що рельєфно оформився на фронтоні українського мистецтва межі XX – XXI століть. Вайсберґова художньо-естетична концепція засадничо окреслилася у ранній творчості, вона інспірована традиціями европейського малярства від Мікелянджело до Марка Шаґала і Хаїма Сутина та щільно пов’язана із його індивідуальними творчими інтенціями.

«Кардіограма» творчої динаміки художника збігається з його ритмом раціонального й образно-символічного проникнення у багатовимірну структуру цивілізаційного досвіду попередніх поколінь. Це не ретроградна ностальгія, не постмодерністське цитування, а принциповий вибір митця, його власний критичний метод пізнавання законів буття, визрілий на основі інтуїтивного світовідчування. Митець поринає в глибини культурної пам’яті, торуючи шлях до відповідей на сакраментальні філософські питання. Він працює з «вічними» темами, довкола яких століттями розгорталися інтелектуальні баталії, не вичерпані й дотепер. Сизифова праця, добровільне приречення – художник завжди повертається до підніжжя гори, вкотре підіймає свою ношу: «лиш боротьби за вершину досить, аби сповнити серце людини» (Альбер Камю).

Вайсберґа мало надихає суєта дня нинішнього, така дрібна й тимчасова у зіставленні з універсаліями. Більшість із того, що звемо «актуальною» проблематикою, коріниться у часо-просторовому континуумі історії й віддзеркалює значно глибший, часто недооцінений внутрішній із ним зв’язок. Фактично, змінюються декорації, на сцену виходять нові гравці, але суть п’єси залишається сталою. В цьому контексті художника цікавить більше автор сценарію та режисер. Сценографія сьогоднішньої дійсности перенасичена вторинністю, зайвими деталями, дешевим блиском симулякрів, що відволікають від змісту. Екологія «приватного простору» в гіпертрофованому інформаційному потоці виходить на передній план і митець його ревно оберігає.

Серед ключових компонентів «ар’єрґарду» як художньої та світоглядної позиції є «інтелектуально-традиціоналістська орієнтація», яка в художньо-естетичному ракурсі передбачає апелювання до класичних основ теорії та філософії мистецтва. У Вайсберґа вона симультанно проглядається...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі