Минуле під слідством

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1061 переглядів

Можливо, мають рацію ті, хто вважає, що саме відсутність пам’яті про старі міжетнічні конфлікти, а не їх переосмислення чи «примирення», дозволила повоєнній ґенерації громадян УРСР і ПНР налагодити між двома народами добросусідські відносини. Адже офіційні чинники робили тоді все можливе, щоб позбавити їх тягаря стереотипів минулих поколінь і не дати приводу про них згадати. Сьогодні державні посадовці поводяться інакше.

15 липня 2009 року у зв’язку з 66-ю річницею трагічних подій 1943 року на Волині Сейм Польської Республіки ухвалив постанову, в якій стверджується, що «ОУН і УПА здійснили т. зв. антипольську акцію – масові мордування, які мали характер етнічної чистки та риси народовбивства». Текст узгодили всі фракції, всі політичні партії. Коли маршалок Сейму Броніслав Коморовський прочитав текст ухвали, парламент вітав її стоячи тривалими оплесками, що засвідчило одностайне схвалення.

Вжитий у постанові польський термін ludobójstwo, себто – народовбивство, є тотожним англійському genocide. Рік перед тим, 2008 року, коли з нагоди 65-ї річниці волинських подій польський Сейм розглядав проєкт постанови на вшанування пам’яті про загиблих в тій трагедії (його підготували депутати від Польської селянської партії), саме цей термін було застосовано щодо дій ОУН і УПА проти польської цивільної людности. Але тоді Сейм відхилив цю постанову. Не мала успіху також і спроба загальнопольського Комітету з організації «волинських» заходів на чолі з його керівником, віце-маршалком Сейму ПР Ярославом Каліновським, внести за посередництвом польських евродепутатів проєкт такої постанови на розгляд Европарламенту.

Президент Польщі Лєх Качинський відмовився від патронату й участи у варшавській науковій конференції «В 65-ту річницю знищення польської людности на Східних Кресах українськими націоналістами», спричинивши тим велике розчарування польської правиці (конференцію навіть перенесли в останній момент із Бельведеру до Ґалереї Порчинських (Музею Колекції ім. Івана Павла II). Ба більше, представниця президента і колишній міністр закордонних справ Польщі Анна Фотиґа, виступаючи на цьому форумі, переконувала його учасників «перегорнути сторінку у відносинах між українцями і поляками часів війни та подивитися на сьогоднішню Україну іншими очима». І позицію державного керівництва Польщі у цій справі не змінили ані невдоволення діями президента Качинського, ані гостра критика, якій піддали виступ Фотиґи присутні на конференції представники «кресових» і комбатанських організацій.

Щось дуже істотне мало статися в мисленні польських політиків упродовж року, щоб вони за того самого президента і за тієї ж таки зовнішньополітичної східної стратегії, в якій Україні відведено місце одного з найголовніших партнерів, змінили свій підхід до оцінки того, що сталося у відносинах між українцями та поляками на «кресах всходніх» у роки Другої світової війни.

Рішення польського Сейму – наслідок тривалої роботи Інституту національної пам’яті, розслідування злочинів проти польського народу, здійснюваного згідно з польським законодавством від 1991 року. На відміну від української практики, в рамках якої тільки після постанови Верховної Ради України від 28 листопада 2006 року, якою Голодомор визнано «геноцидом Українського народу», Кабінет міністрів отримав вказівку привести нормативно-правові акти України у відповідність із цим Законом. Польський карний кодекс уже від 1998 року містить статтю, яка окреслює злочин «геноциду» так, як його витлумачила ухвалена в ООН 9 грудня 1948 року Конвенція у справі запобігання і покарання злочинів геноциду.

Втім, окреслення геноциду в Конвенції занадто вузьке, щоб задовольнити істориків, які прагнуть зрозуміти і пояснити конкретні випадки його здійснення. Інший термін – «етнічна чистка», запроваджений до міжнародного кримінального права начебто з метою адекватнішої оцінки окремих специфічних виявів масових злочинів, залежно від співвідношення залучених у них протиборчих сторін та мети...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі