Мрійливі субтитри до поезофільму у 3D

Травень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1342 переглядів

Михайль Семенко, Вибрані твори. Упорядник Анна Біла, Київ: Смолоскип, 2010.

 

На підручній цифровій камері слід було б старанно встановити ракурс, майже як у братів Люм’єрів. Синхронні спалахи... Полум’яні вітання урядовців і незмінного «тов. Сонця»... Здається, Михайль Семенко повертався до української літератури дореволюційним владивостоцьким потягом. Довкола лінії такого сполучення громадилося багато побажань, припущень і прогнозів. У ній міні-публікації доповнювались авдіоверсіями віршів і планами на кількатомник. Звісно, за чверть століття після попереднього обсягового видання змінився і читач, і призвук експериментів. Але входження автора в нове століття очікувалося з затятістю. Мовби переведення футуристичного поезофільму у формат 3D.

Книжку, випущену у видавництві «Смолоскип» у серії «Розстріляне Відродження», підготовлено майже бездоганно. Упорядниця Анна Біла успішно вписала цей проєкт у свою тривалу роботу з аванґардистськими текстами. Слід нагадати, що дослідниці належить і одна з відносно недавніх подач Семенкових творів у бібліотеці журналу «Кальміюс». Зміст теперішнього зібрання гідний похвал із боку найприскіпливіших філологів. Доробок митця розподіляється на низку блоків: «Лірика», «Епіка», «Візіопоезія», «Драма», «Маніфестографія». Кількавимірности спадщині літератора додають видрукувані містифікації та рефлексії, критичні й біографічні розвідки, а також невеличка фотоколекція. Серед авторів представлених матеріялів – як сучасники футуриста (Микола Євшан, Сергій Єфремов, Дмитро Загул, Микола Зеров, Олександр Корж, Володимир Коряк, Абрам (Олександр) Лейтес і Микола Яшек, Леонід Скрипник, Павло Филипович, Фелікс Якубовський, Борис Якубський), так і нинішні науковці (Олег Ільницький, Микола Сулима, Галина Черниш). Окрім того, чи не найрозлогішим є екскурс у світ нездоланного вигадника, що здійснила письменникова дочка Ірина Семенко (яка друкувалася на Заході під псевдонімом Leo Kriger).

Вірогідно, композиція «Вибраних творів» вдало зберігає ефект монтажности, заохочуваний у модерністичний період. Доповнити його для 3D можна ще одним атрибутом, що походить із тієї доби, – субтитрами. І то не обов’язково перекладацькими.

 

01. Неокантіянець із Хорола

 

Стійкими асоціяціями з постаттю Семенка для більшости, напевне, є спалення Шевченкового «Кобзаря» та гучні прокламації з ідеологічним присмаком. Однак біографія письменника засвідчує значно важливіші іпостасі.

У вірші «Я» поет зізнається: «Як гарно бачити, що мій шлях – вільний, / і що всі біографії – шаржний звіт». Виходець зі слобідського села, син «письменниці з народу», він аванґардний уже в персональній мітології. Як згадуватиметься в пізнішому начерку, дитяче прізвисько борця з мистецькими догмами – «Жулик Хорольський». Рідна Полтавщина для футуриста взагалі досить не класична. Вона часто винесена за дужки гоголівської романтики й «енеїдної» уславлености найдріб’язковіших пам’яток. У чернетках до роману ці терени фіксуються в образах сірого станційного пустиря. У записах мимохідь згадується також, як Мак Долина (резонер Семенка) у дитинстві тут «чуть уха... не поодморожував»... Парадоксально, та в певний період адресою майбутнього натхненника газети «Катафалк мистецтв» взагалі буде «Хорол, Цвинтарна вулиця».

Прикметнішим місцем для поезофільму тривалістю в 35 років виявиться Петербурґ – край alma mater літератора. Начебто немає нічого дивного в участі поета в альманасі Валєрія Брюсова. Ніби передбачуваною стає й публікація Семенком збірки «Préludе» на другому році студентства... На такому тлі несподівано те, що високу освіту амбітний митець здобуває у психоневрологічному інституті. У тоді ще молодому закладі працює його славетний засновник Бєхтєрєв. Але також, як можна припустити, до 1910-х років там зберігаються відлуння модного утилітаризму. За Дмитром Чижевським, Семенковим ровесником, запізніла епоха Просвітництва нищівно вдарила по культурі другої половини XIX століття. Майже вся гуманітаристика зазнала гострої переоцінки, а найбільше постраждала філософія. Міркування з лекційної трибуни почали сприйматися як нудне белькотіння, менш цікаве й наочне, ніж анатомування жаб.

Природничий фах тоді, очевидно, уособлює вінець імпозантности, хай навіть для поета-початківця. Одначе привертає увагу, що студент Семенко активно бере участь і в засіданнях філософського гуртка. Епістолярій лірика, до речі, не усуває питання, чи не йшлося про своєрідну подобу таємної ложі. Керівник об’єднання Каллістрат Жаков представляв неокантіянську школу – вона, в суті речей, продовжувала традиції перших антипросвітників. Судячи з листів, колишній «Жулик Хорольський» упевнено почувався в ролі мислителя. Киянин з походження Жаков істотно вплинув своїми поглядами на маніфести українського аванґардизму. Переконатися в усіх позитивах і умовностях цієї загальносхваленої тези може й сучасний читач. На ста сторінках у новому виданні сумлінно передано динаміку футуристичних відозв.

Попри те, можна погодитися: імпульсивна ескізність поета є певним художнім варіянтом філософської рефлексії. Важко не зворушитися, коли, приміром, у збірці «П’єро задається» (1918) вірш про приморський парк завершується рядками:

Гей ви, збирайтеся на мітинґ –

З Марсу приїхав преславний оратор.

Анонс: «Соліпсизм Декарта

У відношенні до скейтинґ-ринка».

Як принагідно наголошує Лео Кріґер, Семенкові як поетові чужа «салонна» лірика Сєвєряніна. Для українського футуриста залишились актуальними «проблема розкріпачення особистости» і «поглиблений самоаналіз». Хоча дослідниця не замовчує спрощені «інфантилізм, примітивізм, екзотику»: «Це було реакцією на... “пахощі й тумани”», «прикрашальні стилі».

 

02. Зачитаний денді

 

На мовчазно-білому тлі палітурки «Вибраних творів» фотопортрет Михайля Семенка з цигаркою чимсь нагадує відомий портрет Че Гевари... Малознаних зображень письменника у книзі кілька. На кожному він ніби ілюструє підрахунок своїх щомісячних занять, згаданих в автобіографічному романі: «...Поет – 60 раз; Скрипник – 2 рази; Філософ – 28 раз... Значить – поет». Водночас, романтичні пози та зачіски на столичних знімках дуже суголосні хрестоматійному наріканню на нудьгу від Олеся, Вороного і Чупринки разом із «парикмахером», який «в душі... на ґітарі бринькав» («Парикмахер»).

Семенко швидко прижився до міського укладу. У Хорол, після не цілком зрозумілого відрахування з інституту, приятель із Миколаєва ображено писав: «Невже ж тебе не цікавлять більше провінціяли, твої колишні товариші?». Уже в 1920 році Олександрові Коржеві літератор запам’ятається як «елеґантна постать з люлькою і ковінькою, простоволоса, що дало змогу відразу віднести її до брюнетів і переконатися в поетичності шевелюри».

Урбанізм для письменника розпочався з армійського доробку. Інколи здається, що Владивосток ніколи не сприймається автором як провінція. Крім екзотичних локусів, додається черговий міт – про сплановану втечу футуриста до Америки. У віршах Михайль Семенко сам дає підстави для нього, обираючи між материками: «Я з вами розстанусь і буду десь в Чикаґо чи Мельбурні...»; «Хочеться далі. Ну хоч в Австралію...»; «Я шукаю... кравця / з нью-йоркською рекомендацією...»; «Я не замикаю свого ательє – / приходьте, я живу в Патагонії».

В останній із цитат показовою є не просто згадка пустельної південноамериканської области, а й намір заснувати там ательє. У досконалому виконанні дендистських примх поет, здається, завжди тримає парі з незримим співрозмовником. Його бентежать не недосяжні «ноктюрни на ринвах», а конкретні успіхи:

Хто пройдеться вниз, аж до самого Хрещатика,

не зважаючи на людей – сміливий і самотно-гордий?

Коли в животі лоскочуть пружнасті коліщатка

і назустріч летять сталево-енергійні морди?

(«Я пропоную»)

Сторінки2

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі