Мовчання та покарання

Листопад 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
87 переглядів

Коли я дізнався тему конференції «Інтелектуали: спокуса мовчання», то підійшов до неї дослівно. По-перше, це ствердження. Мене не питають, чи схильні інтелектуали мовчати. Це вже відомо і доведено до мене. Так само, як птахи схильні літати, а чоловіки любити жінок. Хоча в усіх випадках можуть бути винятки.

Раз спокуса – значить, вони роблять це без примусу, за власним бажанням. Це ніби порок, щось схоже на алкоголізм: оточення насилу це терпить, але на стовпах за таке ще не вішають. Це ніби невеликий милий гріх, невинна зрада.

«Мовчання» – слово просте, з конкретним значенням, хоча у цьому випадку воно радше означає «помовчування».

Найбільше «зачепило» мене слово «інтелектуал». Йому я і вирішив присвятити своє слово.

Примітивно висловлюючись, інтелектуал – це людина, якій судилося розмірковувати про будову світу, але не дано вирішувати його долю.

Інтелектуал – це спостерігач. Іноді оглядач. Часто бунтівник. Але бунт його відбувається всередині, а не зовні. Де ви бачили революцію інтелектуалів? Бодай мітинґ? Сумирне збіговисько інтелектуалів із транспарантами. Немислимо. (Ситуація з Білоруссю до уваги не беремо.)

Інтелектуалові соромно стояти в натовпі. Тим більше – тримати в руках палицю з картоном, на якій щось написано. І що має бути написано, аби інтелектуал без вагання взяв це до рук і став із цим одним цілим.

Дамо країні інтелект!

Свободу всім парадигмам

і аксіомам світу!

Інтелектуал бунтує сам-один, замкнувшись у своєму кабінеті, у своїй кухні, у своєму сортирі. Мій приятель-поет полюбляє бунтувати лише у ванній. Раніше він цим займавсь у відсирілих ванних кімнатах із розбитими брудними раковинами. Тепер придбав сучасну ванну, з обігрівною підлогою та неодмінним біде.

Місце інтелектуального бунту має бути безпечним і комфортним. Лише там він готовий назвати все зло, всі пороки цього світу.

Іноді бунт інтелектуала виливається у речі матеріяльніші, аніж внутрішні роздуми. Тоді це називають мистецтвом. Громада дає на це гроші. Потім приходить перевірити, що з того вийшло. Чи правильно бунтує. Якщо правильно, плескають у долоні. А якщо красиво – плачуть. Якщо бридня – грошей більше не дадуть. Публічний бунт – розвага дорога.

Але світом правлять і порядкують не бунтівники-самітники, а зорганізовані спільноти. А інтелектуали згуртованости цураються. Тому у правлінні участи не беруть. Що один інтелектуал задумає, другий обов’язково заперечить, і там, де збираються двоє інтелектуалів, – лунають три різні думки.

Якби це був з’їзд буряківників і ми обговорювали причини зменшення врожайности, кожен, не замислюючися, схвалив би будь-яку мою пропозицію. А тепер на кожну мою думку у вашій голові відразу ж готові два заперечення. Я певен, ви навіть засумнівались у тому, чи погодилися би буряківники з таким підозрілим оратором, як я.

Буряківники з’їхалися б сюди вирішувати, як підвищити врожай. Ми ж з’їхалися погомоніти, через що і про що мовчимо. Або взагалі помовчати. І то була б дурість, якби ми раптом щось вирішили. Що саме? Наприклад, те, що інтелектуали цього з’їзду мовчатимуть лише у непарні дні, а також 8 березня, аби когось не образити.

Інтелектуал – це особистість, яка так ніколи і не сформується. Особистість, що не поклала для себе меж. Немає такої посудини, в якій інтелектуал почувався б зручно і подумав: «Зараз уже мене досить». Кава дозріває у горнятку. Перед тим вона – дерево, червоний плід, потім висушене кавове зерно. Ще пізніше – дрібненький коричневий порошок. І лише тоді, коли його заллють окропом у чистому глиняному горнятку, він для нас стає кавою. Нормальна людина і є таким горнятком кави – запашна, затишна, завершена... Інтелектуал – це вічно перезрілий кавовий плід, що підриває себе зсередини, не знаходить у собі відповіді: що він – дерево чи напій?

Інтелектуал схильний сумніватися в усьому й у всіх, а надто – в собі самому. Але ж ті, хто...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі