Міжнародна конференція «Совєтський тоталітаризм в Україні: історія та спадщина»

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
100 переглядів

2–6 вересня 2005 року в Києві пройшла міжнародна конференція «Совєтський тоталітаризм в Україні: історія та спадщина», що її влаштував у рамках своєї науково-дослідницької програми київський Інститут Критики спільно з Українським науковим інститутом Гарвардського університету і Держкомархівом України за організаційної підтримки часопису «Критика» та за сприяння Міжнародного фонду «Відродження», Програми наукових обмінів ім. Фулбрайта, Центру російських і евразійських студій ім. Дейвісів Гарвардського університету, Української федеральної кредитної спілки «Самопоміч» у Нью-Йорку, Фонду катедр українознавства, Французького культурного центру та Польського інституту в Україні, а також посольств Італії, Польщі, США і Франції. В роботі конференції взяли участь понад п’ятдесят науковців – істориків і політологів, соціологів і соціоантропологів, філософів і філологів – з України та ще одинадцяти країн світу, зокрема Алєн Безансон (Академія моральних і політичних наук, Франція), Боґуміла Бердиховська (Центр національної культури, Польща), Oлег Білий (Інститут філософії ім. Сковороди, НАН України), Мaртa Богачевська-Хомяк (Програма наукових обмінів ім. Фулбрайта в Україні, США / Україна), Ендрю Вілсон (Лондонський університетський коледж, Велика Британія), Тарас Возняк (незалежний журнал «Ї», Україна), Олексій Гарань (Фонд «Евразія» / Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Україна), Євген Головаха (Інститут соціології, НАН України), Григорій Грабович (Гарвардський університет / Інститут Критики, США / Україна), Андреа Ґраціозі (Неаполітанський університет, Італія), Владислав Гриневич (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень, НАН України), Ярослав Грицак (Інститут історичних досліджень, Львівський національний університет ім. Франка, Україна), Лєв Ґудков (Левада-центр, Росія), Тамара Гундорова (Інститут літератури ім. Шевченка, НАН України), Якобус Дельвайде (Брюсельський католицький університет, Бельгія), Іван Дзюба (Інститут енциклопедичних досліджень, НАН України), Андрей Динько (журнал «Arche», Білорусь), Боріс Дубін (Левада-центр, Росія), Віктор Єленський (Інститут філософії ім. Сковороди, НАН України), Андрій Заярнюк (Інститут історичних досліджень, Львівський національний університет ім. Франка, Україна), Георгій Касьянов (Інститут історії України, НАН України), Марк Креймер (Гарвардський університет, США), Станіслав Кульчицький (Інститут історії України, НАН України), Гіроакі Куромія (Університет Індіяни, США), Йоана Курчевська (Інститут філософії та соціології, Польська Академія наук), Мирослав Маринович (Інститут релігії та суспільства, Український католицький університет, Україна), Анджей Менцвель (Варшавський університет, Польща), Михайло Мінаков (Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Україна), Анджей Новак (Інститут історії, Польська Академія наук), Юхан Оман (Лундський університет, Швеція), Олексій Панич (Донецький національний університет, Україна), Мирослав Попович (Інститут філософії ім. Сковороди, НАН України), Юрко Прохасько (Інститут літератури ім. Шевченка, Львівське відділення, НАН України), Всеволод Речицький (Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Україна), Микола Рябчук (Інститут культурної політики, Україна), Леонід Фінберґ (Інститут юдаїки, Україна), Дмітрій Фурман (Інститут Европи, Російська Академія наук), Іван-Павло Химка (Албертський університет, Канада), Юрій Шаповал (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень, НАН України), Вінфрид Шнайдер-Детерс (політолог, Німеччина), Роман Шпорлюк (Гарвардський університет, США) та інші. Протягом п’яти днів на восьми пленарних засіданнях («Переосмислення тоталітаризму», «Вузлові моменти совєтського тоталітаризму: сталінізм і Голодомор», «Дискурси тоталітаризму», «Ідентичність, ідеологія та проблема історичної пам’яті», «Совєтський тоталітаризм: історіографія та мітотворення», «Український, російський і білоруський контексти», «Спротив тоталітаризмові: европейський досвід» і «Спротив тоталітаризмові: Помаранчева революція») було виголошено 31 доповідь, в обговореннях виступили кількадесят дискутантів, в «Українському Домі» відбулися відкриті громадські читання для київської інтеліґенції та студентства, там-таки Держкомархів України заекспонував виставку аґітаційних матеріялів сталінської доби і представив дотепер невідомий широкому загалові фільм, знятий 1950 року до 70-ліття Сталіна і віднайдений київськими архівістами, а часопис «Критика» провів презентацію антології «Простір свободи: україніка на шпальтах паризької “Культури”» та збірника епістолярії Єжи Ґедройця з українською еміґрацією, що їх обидва впорядкувала д-р Боґуміла Бердиховська, яка взяла участь у роботі конференції яко дискутант і модератор.

Головна мета конференції полягала в тому, щоби зусібіч дослідити специфіку тоталітаризму в Україні, окрему увагу приділивши культурному вимірові та способам, в які совєтський світогляд і триб життя (як офіційна культура і як «совок») стали частиною соціяльної реальности, системи цінностей суспільства та його інституцій, еліт і масової культури, адже, як стверджує один із координаторів конференції, науковий керівник Інституту Критики професор Григорій Грабович, «критичний аналіз совєтського минулого протягом цілого постсовєтського періоду так і не посів чільного місця серед пріоритетів академічних і наукових інституцій незалежної України (так само як і в більшості країн колишнього СССР). Зрештою, ці інституції самі є прямими й досі здебільшого незреформованими продуктами і спадкоємицями совєтської системи, що до її настанов аж ніяк не належать саморефлексія й аналітична тверезість і відвертість. З огляду на це західні дослідники подеколи говорили навіть про “проєкт амнезії”, впроваджуваний в Україні та й загалом у постсовєтських суспільствах».

Саме усвідомлення не лише недорозвинутости в Україні наукового і публічного дискурсу про тоталітаризм, але й загрозливого браку в нас належних інституційних опцій і громадської волі до ревізії совєтської спадщини (а відтак і остаточного вивільнення від її тяглости) надихало й організаторів, і учасників форуму. А міжнародний і міждисциплінарний формат конференції, ще й подиву гідна концептуальна відкритість щодо вельми різних дослідницьких підходів і методологічних засад спонукали науковців ставити обговорювані питання у ширший контекст постсовєтського досвіду в Росії, Білорусі та Польщі, цілої Центрально-Східної Европи, переосмислюючи поняття тоталітаризму й з’ясовуючи, до якої міри воно збігається з поняттям совєтизму і совєтської системи. Водночас і доповідачі, і дискутанти не могли не брати під увагу і чинник Помаранчевої революції, яка – ймовірно, завершивши собою період постсовєтського авторитаризму в Україні – також, за словами професора Грабовича, «дає актуальну нагоду переглянути самé явище і цілу історичну, політичну та культурну спадщину совєтського тоталітаризму».

Про гостро контроверсійні проблеми вивчення й переосмислення тоталітарної спадщини, а відтак її остаточного подолання в суспільній практиці та громадській свідомості говорили на урочистому відкритті конференції професор Григорій Грабович і академік Іван Дзюба, о. Борис Ґудзяк і д-р Марта Богачевська-Хомяк, директор Держкомархіву д-р Геннадій Боряк і депутат Лесь Танюк та інші, а при відкритті першого робочого засідання слово взяв один із найвідоміших дослідників тоталітаризму, історик ідеї та філософ, дуаєн цього форуму академік Алєн Безансон. Уміщуючи тут український переклад його промови, часопис «Критика» розпочинає публікувати із продовженням окремі конференційні тексти, й відтак подаватиме в кожному числі одну чи декілька доповідей. У повному обсязі матеріяли конференції (вкупі з виступами дискутантів і стенограмами обговорень, матеріялами громадських читань, а також фотоілюстративним, відео- й авдіододатками) вийдуть друком наприкінці 2006 року, але вже тепер із ними почасти можна ознайомитися на веб-сайті часопису www.krytyka.kiev.ua, і то відповідний розділ міститиме щоразу більше текстів й ілюстрацій. Добірку конференційних матеріялів англійською мовою запропоновано видати в світ як спеціяльний випуск «Harvard Ukrainian Studies». З огляду на неабиякий, на думку учасників, успіх конференції й очевидну наукову цінність і громадську вагу такого роду форумів, організатори припускають, що згодом доцільно буде перетворити її на реґулярний загальногуманітарний симпозіюм, який почасти перебере на себе роль і функції підупалих останнім часом конґресів Міжнародної асоціяції україністів, відкриє перед українською спільнотою ширшу дослідницьку перспективу та сприятиме поширенню в нас смаку до ревізії стереотипів і найсучасніших методів соціокультурної аналітики, взагалі навичок критичного мислення про наше минуле та сьогодення.

Прес-служба Інституту Критики спільно з редакцією часопису «Критика»

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі