Між двох світів: єврейське питання в національній політиці Другої Речі Посполитої

Квітень 2019
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
347 переглядів

Єврейська національна меншина, яка замешкувала терени Другої Речі Посполитої, була найбільшою в Центрально-Східній Европі і становила, за даними перепису 1921 року, 2,8 млн осіб — 10,4% від усього населення Другої Речі Посполитої. Зокрема, на північно-східних прикордонних землях вона складала 10,6% від загальної чисельности; на колишній підавстрійській частині польських земель — 9,7%, підросійській — 15,5%, пруській — 1,7% (у 1921 році, а за даними перепису 1931 року — 3,11 млн осіб; однак супроти загальної чисельности країни частка єврейського населення знизилась до 9,8% через низку причин). Саме тому відроджена Річ Посполита стала поліетнічною та поліконфесійною державою, а також отримала у «спадок» від країн-метрополій низку міжетнічних антагонізмів, зокрема польсько-єврейський, що його, можемо стверджувати, її влада так і не змогла вирішити у міжвоєнний час.

У переддень падіння імперії Габсбурґів та проголошення незалежности Польщі представники сіоністів 21–22 жовтня 1918 року провели у Варшаві конференцію, на якій було розглянуто питання про національну автономію етносу в складі відродженої країни й окреслено шляхи боротьби за неї — не лише декларативної, а й конституційно уніфікованої. Ба більше, питання єврейської автономії на території було порушено під час роботи Паризької мирної конференції 1919 року, ініціяторами чого були представники єврейської делеґації. Відтак 28 червня 1919 року було підписано так званий Малий Версальський договір, який ґарантував національним меншинам, що живуть у Польщі, дотримання їхніх прав і свобод, надавав їм широку автономію і мав за мету захистити від дискримінації та насильства. Відповідно до статті 12, національним меншинам дозволялося у випадку порушення їхніх прав звертатися до Ліґи Націй, де ці питання мала вирішувати Постійна палата міжнародного правосуддя. Саме тому Ісаак Ґрюнбаум, член Конституційної комісії у 1920 році, оформив проєкт статті щодо єврейського питання до майбутньої Конституції. Проєкт, який репрезентував бачення Союзу послів єврейського народу щодо соціяльно-політичного буття етносу в Польській державі, було подано до Конституційного комітету Другої Речі Посполитої. Зокрема, стаття мала такий зміст:

Землі Речі Посполитої, що їх заселяє переважно непольське населення, повинні бути автономними округами, які мають власне місцеве врядування та законодавчі представницькі органи, що їх вони обирають самостійно через загальні, прямі та демократичні вибори. Конституція ґарантує всім національним меншинам широкі права у виборі своєї мови та релігії, що визначено окремими нормативними актами й положеннями.

Варто зауважити, що 1919 року тимчасова польська влада видала для підтримки етносу розпорядження, яке леґалізувало діяльність єврейських релігійних громад на території Польщі, а отже, сприятливо позначилося на розвитку єврейської громади. Проте хвиля антисемітизму, яка охопила Польщу під час Першої світової війни та революційних подій, не вщухала. Каталізатором нової хвилі стала антисемітська аґітація ендеків. Зокрема, 1920 року було опубліковано так звані «Протоколи сіонських мудреців», історично сфальшовані тексти, які начебто розкривали ідею всесвітньої змови єврейства, і це активізувало антиєврейські погроми в Польщі.

1922 року було створено Блок національних меншин, що його очолив Ґрюнбаум. До його складу ввійшли представники єврейського, українського та німецького народів, основною метою блоку була об’єднана участь у виборах до Сейму та Сенату. Однак представники єврейського Бунду та Поалей-Ціон відмовилися входити до блоку. Крім того, єврейські політики зі Східної Малопольщі утворили окрему політичну організацію — Єврейський демократичний народний блок. Роман Дмовський, ідеолог ендеків, вимагав внести зміни до виборчого закону і позбавити євреїв права обирати й бути обраними, та цього не було зроблено. На парламентських виборах, що відбулися 5 листопада 1922 року, Блок національних меншин мав 16% голосів,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі