Майдан. Погляд із відстані п’яти років

Грудень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
4
3543 переглядів

Вважаю, життя вдалося. Головне я зробив: був на Майдані. Чим далі відсуваються ті події, тим яснішим для мене стає їхнє визначальне значення для країни. І тим більше розумію їхнє значення особисто для мене. І від проукраїнськи, і від проросійськи налаштованих співгромадян, а також громадян РФ чую ті самі думки: 1. Майдан був незаконний; 2. Майдан не народ, більшість його не підтримувала; 3. Майдан був марний, він нічого не дав; і тому подібне.

Спробую сформулювати свої відповіді. Від 24 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року більшу частину ночей я провів на Майдані. Різні громадські організації в той час формували сотні Самооборони Майдану. Отже, від 1 грудня 2013 року я перебував у сотні Самооборони «Спільної справи», яка обороняла КМДА, а від середини грудня ця сотня здебільшого влилась у Четверту сотню Самооборони від Українського вільного козацтва, яка разом із «Ударом» тримала оборону на Хрещатику від вулиці Городецького до поштамту. Отже, я служив (найдоречніше слово) волонтером у Четвертій козацькій сотні Самооборони Майдану. Волонтери здебільшого несли службу вночі, а вдень працювали (більшість із них були кияни).

Ніч за ніччю

Отже, з’являєшся в розташуванні сотні опівночі, а то й о двадцятій, а звільняєшся о восьмій, інколи раніше. Звільнившись, біжиш на роботу, владнавши всі справи — додому, трохи поспати. Ввечері одягаєшся (теплий одяг, щитки), в рюкзак — каска, протигаз, плащ, невеличкий кийок, копію паспорта — і на Майдан. Я навчився спати по 5–10 хвилин, спати на ходу. І так майже три місяці. Перший тиждень після 1 грудня. Ми — сотня «Спільної справи» разом із силами «Свободи» засіли на першому поверсі КМДА. Під контролем бічні сходи (можна зайти в КМДА через дах) і двір, де чергує міліція. На той час «Беркут» здавався непереможним: здоровенні, екіпіровані й озброєні кийками та щитами бійці. Сотник призначає мене на ніч керувати декількома студентами (як на підбір, тендітними і в легкому одязі). Усі нервуються, «ніхто не знає, що буде з ним». Заспокоїлись і повеселішали, коли я розповів, що я сам викладач і у мене о пів на одинадцяту лекція. Імовірно, це була вершина моєї викладацької кар’єри.

Тоді в КМДА я почув від молодого хлопця: «Як я можу повернутися назад ні з чим? Старі люди нашого села скинулися по 300 гривень і послали мене сюди зі словами “зроби хоч щось”». Що робить волонтер Четвертої сотні на службі впродовж ночі? Головне — чергування на Брамі (вхід на Хрещатику біля поштамту): треба завертати п’яних і неадекватних. Траплялося патрулювання території Майдану з тими ж завданнями. Зазвичай це робила Самооборона від Союзу ветеранів Афганістану.

Виконували розвідку і спостереження прилеглими вулицями. Також треба носити воду, розвантажувати дрова (які, хоч як це дивно, весь час завозили по Хрещатику з боку ЦУМу). Проводили тренування з рукопашного бою і групових дій (у лаві). Взагалі неважливо, чим конкретно боєць зайнятий протягом ночі. Важливо, аби по тривозі він зайняв місце на барикаді.

Шоста година ранку. Іще темно. Але якісь потяги, мабуть, уже прибули на вокзал. Із боку метра «Хрещатик» іде група селян, осіб сорок. Можливо, вони їхали через усю країну, наражаючись на небезпеки й уникаючи міліції. І ось нарешті територія свободи, земля обітована. Вона на всі боки випромінює натхненні промови, світло, музику. Нарешті прибулі опинилися серед своїх, у безпеці.

Імовірно, у нас спрацьовує глибинний генетичний код, що під час революції спонукає до побудови чогось схожого на укріплений козацький табір. Так було від часів Наливайка. Мабуть, і на нас історія не закінчиться.

Музика

Хай як дивно, найглибші враження пов’язано з музикою. КМДА, глибока ніч. На другому поверсі всі сплять на підлозі. Біля імпровізованого буфету жінки тихо співають: «Тебе не можна не любити…» Неймовірно.

Починаючи від листопада, щоночі на Майдані лунали співи. Бо це гарний спосіб провести час. Козаки — народ співучий,...

Про автора

Долучіться до дискусії! (2)

Зображення користувача Вадим Пугачов.
Вадим Пугачов 10 січня 2019 року, 18:27

Володимире, пишаюсь тобою і всіма майданівцями! Я два-три рази на тиждень носив на Майдан продукти та гроші, зустрічав на Майдані новий рік, але, визнаю, мій інстинкт самозбереження кричав, що йти з палицею проти озброєних автоматичною зброєю ментів - це просто самогубство. Як через це можна переступити - не знаю. Якщо б на місці шапкокрадія був пітерський чекіст або голова білоруського колгоспу - Майдан би втопили у крові. Не можу стримати сліз, коли прохожу Інститутською. Ти ж розумієш (і про це весь час казали з трибуни Майдану), якщо би підтримка була мільйонна - ніяка влада би не витримала (ні у нас, ні в Росії), але вже за кількасот метрів від Майдану пливло сонне байдуже пересічне життя. Майже п"ять років війни - люди продовжують дивитись росТБ і ходити в РЦ - це просто жах! Тут елементарне ОСББ створити не виходить, який там Майдан! З іншого боку, якщо реформи тільки на словах (достатньо подивитись докази, наведені у сотнях викривальних відеосюжетів журналістських розслідуваннях, на які немає ніякої реакції), ніхто з відомих сепаратистів і відкритих ворогів України не покараний - навпаки, щоденно віщають з "ньюзвану" та "112", то звідки візьметься віра людей? Залишається надія, що революція ще не закінчилась і все буде добре. Все одно, радий потиснути тобі руку, як герою та керівнику мого дипломного проекту. Хай щастить!

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Володимир Попенко.
Володимир Попенко 30 січня 2019 року, 01:27

Вадиме, привіт. Радий побачити відгук.
Стосовно "реформи тільки на словах", то у мене протилежне враження. Те, що бачу своїми очима - вища освіта. Вступ абітурієнтів на основі ЗНО - принципова зміна. З іншої сторони, вимоги до викладачів зросли до меж розумного, а самих їх нема на парах, оскільки вони працюють там, де нормально платять. Я би сказав, справа не в президенті, який "нічого не зробив", а в нас самих - наскільки швидко міняємось ми, настільки швидко змінюється суспільство. Проблеми ж розподілені по всіх його поверхах.
"ніхто з відомих сепаратистів і відкритих ворогів України не покараний":
Покарання має бути за злочини, виписані в Кримінальному кодексі. Якщо будемо карати "ворогів України" за абстрактний "сепаратизм" - краще відразу приєднатись до ЛДНР.

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі