Листи. Вересень-Жовтень, 2009

Серпень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
794 переглядів

 

Про «одного сліпого і дуже цікавого пана»
 
Василь Яременко, кандидат історичних наук, доцент катедри історії та країнознавства Хмельницького національного університету
 
Книжка листів Михайла Коцюбинського до Олександри Аплаксіної, що її 2008 року випустило в серії «Відкритий архів» видавництво «Критика», є зразковим за культурою оформлення виданням. Особливо високо слід оцінити внесок Степана Захаркіна, який брав участь в підготуванні текстів, cклав коментарі та покажчики. Проте, як кажуть, всього знати не можна. Коментар до листа із Кононівки від 22 червня 1908 року (№171) повідомляє, що цього дня Євген Чикаленко, в маєтку якого тоді відпочивав Михайло Коцюбинський (нині – село Драбівського району Черкаської области), возив письменника до свого знайомого в село Нечипорівку Пирятинського повіту (нині – село Яготинського району Київської области). Зазначено, що особу того знайомого не встановлено, але доречно процитовано лист Коцюбинського вже до дружини наступного дня: «Весь учорашній день провів дуже гарно: удвох з Євг. Хар. їздили ми в с. Нечипорівку, верстов 20 звідси, до одного сліпого і дуже цікавого пана. Місця там надзвичайно гарні...». В коментарі до листа навіть згадано про мотив сліпоти й образи сліпців у творчості Коцюбинського (див. на сторінках 80, 417).
 
Той «дуже цікавий пан» – поміщик Павло Петрович Бухановський. Він мав у Нечипорівці гарно впорядкований (із чудовим садом і парком) родовий маєток, що його започаткував іще його дід Павло Бобир-Бухановський, нащадок козацької старшини. Про нього повідомляє у своїй безцінній книжці «Доба і доля. Спогади» (Київ–Торонто–Едмонтон, 1996, с. 122–134) Іван Козуб (1896–1985), який народився в козацько-селянській родині в селі Капустинцях, недалеко від Нечипорівки. З 1914 року він понад 12 місяців виконував обов’язки секретаря-поводиря Бухановського, якому тоді пішов шостий десяток. Іван Козуб розповідає, що його тодішній патрон свого часу блискуче закінчив Лубенську гімназію та факультет романських мов Одеського університету, в якому перебував у товаристві Мєчнікова, Аксельрода, Дейча. Працював на митниці Одеського порту як перекладач, але через поступову втрату зору повернувся до рідних пенатів. Бухановський був гласним Переяславського та Пирятинського повітових і Полтавського губернського земств, «фундатором і душею сільських та повітових кредитних товариств», боровся проти зловживань у системі кооперації. Дуже вигідне для селян кооперативне товариство існувало і в самій Нечипорівці. Козуб відзначає людяність і душевну доброту Бухановського, його господарський хист. Наприклад, знаючи, що солом’яні дахи мали чудові властивості ізолятора від спеки й морозу, добре впливали на самопочуття живих істот, цей освічений і досвідчений поміщик «не погоджувався крити будівлі свого дворища чимось іншим, окрім соломи». Прикметно, що й Козуба він звільнив за те, що той у запалі вдарив по обличчю дівчину. Всіх своїх заробітчан Бухановський знав особисто, добре утримував і вчасно розраховував. У Козубових спогадах серед друзів Бухановського названо поміщиків Чикаленка, Падалку, аґронома Пікуля. І є там зовсім унікальний епізод: дії Бухановського під час великої пожежі в жнивну пору на хуторі Трубайщина. Наведу його дослівно:
 
Крики людей, ревіння худоби, плач переляканих дітей – усе змішалося, являючи страшний вселенський хаос. Бухановський напружено, ніби принюхувався до подиху вітру, закляк на місці. Небавом звелів мені змалювати картину пожежі. Я, як міг, відтворив йому все мною бачене. Тоді він передав мені свій ціпок, став обличчям проти вітру і, здійнявши, як те роблять молільники, руки, почав щось шепотіти. І так повторив тричі. Я був приголомшений... Нараз той велетенський вогненний стовп здригнувся, страшно завив, мов поранений звір, і раптом перехнябився, потім востаннє випростався, ніби лизнув небо, і з несамовитим свистом...
Автори
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.