Літературний Нью-Йорк з українським акцентом

Жовтень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
105 переглядів

Роль літературної столиці світу, якою у 1920–30-х роках тішився Париж, від якогось часу твердо перебрав Нью-Йорк, і тепер суперничає з Берліном, що прагне такого самого панування в оновленій Европі. Нью-Йорк ряснить іменами літераторів, що мешкали в різних дільницях Мангетена, Брукліна, Квінса, виступали у кав’ярнях та університетах, вешталися по барах і пабах, шукаючи нових тем і пригод. Літературний Нью-Йорк – це мінлива маска тисячі облич, його мова – це мова тисячі слів різних акцентів.

Чути в ній і український акцент. Наприкінці 50-х його творили голоси Євгена Маланюка, Василя Барки, Нью-Йоркської групи. Майже через 50 років український літературний Нью-Йорк отримав друге дихання завдяки старанням двох англомовних американських письменників українського походження: Олександра Мотиля з Нью-Йорка, професора Ратґерського Університету, автора двох романів – «Whiskey Priest» (2005) і «Who killed Andy Worhol» (2007), та Ірени Забитко з Чікаго, в доробку якої теж два романи – «The Sky Unwashed» (2000) і «When Luba Leaves Home: Stories» (2003), а також сценарій фільму про Чорнобиль. У Нью-Йорку розпочалися і за кілька років здобули прихильність американської та української публіки «Українські літературні вечори» – двомовні авторські читання за участи поетів Василя Махна, Дзвіні Орловської, Джона Кордуби, групи «Яра» (Вірляна Ткач і Ванда Фиппс), прозаїків Аскольда Мельничука, Ірени Забитко, Олександра Мотиля, Марка Роберта Стеха (Канада), Мирни Косташ (Канада). До читань додаються кінопокази (свої фільми представляли режисери, що живуть в Америці – Роксі Топорович, Дам’ян Колодій, Леся Калинська, Оленка Денисенко, Макс Орловський-Гоффман) та концерти української музики, зокрема гуртів «Черес» Андрія Мілявського (Нью-Йорк), «Світання» (Філадельфія), «Їжак» Марка Андрейчика та Ярини Якуб’як (Філадельфія), бандуриста Юліяна Китастого.

Неподалік української дільниці в Мангетені та вулиці Бовері, що від XIX століття була центром ґанґстерів і богеми, розташувався Bowery Poetry Club (www.bowerypoetry.com), що його 2002 року заснував Боб Голман. До знаних тут імен, як-от Тейлор Мід, Амір Барака, Енн Волдман, Туліф Капферберґ, Ерик Боґосян, Матвєй Янкелєвіч, Анна Фрайліх та інші, тепер долучилися імена українських поетів Василя Махна, Оксани Забужко, Сергія Жадана та Вірляни Ткач.

У славному Ґринич Віліджі, центрі мистецької богеми від кінця XIX століття, письменник і режисер Робін Гірш, актор Чарлз МакКін та мистець Рафаел Ривета 1977 року заснували Cornelia Street Café (www.corneliastreetcafe.com). Тут віддавна виступали світової слави музиканти, співаки, письменники та поети. Куратор літературних програм – американський поет Анджело Верґа.

 

Василь Махно

Cornelia Street Café II

 

Ну, від Morton Street до Cornelia Street Café

п’ять хвилин – І та вулиця мов галіфе

й знак питання – Військовий рейд –

кінський волос – пожовклий лист

і одні уважали що сніг – це лис

що шугнув поміж авт як до курей

 

так питання в подібності – себто подíл

може пóділ на рими і зими подій

на місця на сирітство самотніх мужчин

самогубців які затискають в руці

смерть записок живим – а потім мерці

запливають в комірки підземних вощин

 

але ми не про це – бо в Cornelia Street

мікрофон барахлить – защемлений дріт

світло – наче їжак коле очі – і б’є

сім поетів сидять – сім коханок – і сім

тихих ангелів в рамах – а рам’я на всіх

той хто руки умиє – той пиво проллє

 

значить все що порядок щоб визначить стан

треба вулиці сплутати – знати з вистав

тільки запах завіси і поту з чола

і забути рядки – знати будь-який сніг

хтось захеканий знову до столу прибіг

чи прибився вірніше – немає стола

 

це човен у якім місце – тільки – ти сам –

хто тебе перевів у сановий цей сан

в царську одіж вдягнув – і зв’язав рукави

навіть ангели пирснули у кулаки

і коханки скривилися – і що вже з таким

тут поробиш – пливи й допливи

 

до сумирних голів православних церков

трохи в снігові й золоті – але цілком

патріаршого вигляду кілька бомжів

супроводять тебе поміж авт і таксі

або двері відчинять щоби ангели всі

розпростерли обійми й сховали ножі

 

мабуть голос твій в дроті застряг – це в облом

запихати в кишені за вірші бабло

пити поспіхом пиво – торкатись жінок

забувати обіцянки – знати про всіх

що їх тіні заступить опівнічний сніг

як два п’яних базіки – один з них – пророк

Автори

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі