Культуротворення ворога

Липень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
1014 переглядів

Твори, що обговорюються у цій статті:

Книжки

Вячеслав Миронов. Я был на этой войне. Чечня, год 1995. - Москва, 2001. Александр Михайлов. Чеченское колесо: Генерал ФСБ свидетельствует. - Москва, 2002.

Валерия Новодворская. Над пропастью во лжи. - Москва, 1998.

Александр Ольбик. Президент. - Донецк, 2002.

Анна Политковская. Вторая чеченская. - Москва, 2002.

Лев Пучков. Кровник: закон гор. - Москва, 2002.

Лев Пучков. Кровник: солдатский талисман. - Москва, 2002.

А. Рудаков. Чеченская мафия. - Москва, 2002.

Андрей Таманцев. Чужая игра. - Москва, 2002.

Геннадий Трошев. Моя война. Чеченский дневник окопного генерала. - Москва, 2001.

Владимир Угрюмов. Боец. Чеченская хроника капитана Влада. - Спб., 2002. Дмитрий Черкасов. Косово поле. Эпизод первый: Балканы. - СПб., 2000.

Фільми

Війна. Режисер Алексей Балабанов, 2002.

Спецназ. Режисер Андрей Малюков,

2001-2002.

Чистилище. Режисер Александр Невзоров, 1998.

Чоловіча робота. Режисер Тіґран Кеосаян, 2000.

Штурм коштуватиме дорого. 2001-2002.

Статтю підготовлено для видання: Россия/Russia. Вып. 4 [12]: Образ врага. - Москва: О.Г.И., в друці. Переклад здійснено з люб’язного дозволу видавництва «О.Г.И.» за публікацією в електронному часописі «Полит.Ру» (07.12.02): Галина Зверева. «Чеченская война в дискурсах массовой культуры России: формы репрезентации врага».

Нам не дано предугадать, Как слово наше отзовется.

Фьодор Тютчев

Тема війни у Чечні є гострою та болісною для сучасного російського суспільства. Публічні дискусії про розміри військових утрат та кількість жертв серед мирного населення, як і громадські спроби тлумачити цю війну та її вплив на політичні, економічні, етнокультурні аспекти життя Росії, виявляють значні проблеми, пов’язані з можливостями її правдивого пояснення та достовірного представлення.

Ще від часів першої чеченської воєнна тематика залишається однією з найактуальніших для російських політиків усіх рівнів влади. Її швидко «схоплює» газетна та журнальна публіцистика: до тематики чеченської війни по-своєму чутливі респектабельні часописи, що позиціонують себе всередині істеблішменту (приміром, журнал «Власть»), опозиційні газети та журнали («Новая газета», «Еженедельный журнал»), маргінальні націоналістичні видання («Русский дом. Для тех, кто любит Россию»), військові спеціялізовані журнали («Братишка. Ежемесячный журнал подразделений специального назначения», «Солдат удачи. Журнал для сильных и жестких мужчин») та багато інших. Її активно освоює популярна література, телевізійні програми та комерційне кіно, фіксуючи у різних формах вербальних і візуально-образних репрезентацій. Останніми роками дебати навколо цієї теми помітно зміщуються у напрямку документальних жанрів – свідчень і спогадів учасників війни, особистих вражень журналістів і громадських діячів, а також – у царину праць професійних етнологів, істориків, соціологів.

Мотиви звертання до чеченської війни найрізноманітніші – політичні, ідеологічні, етичні, соціяльно-прагматичні, комерційні. Масштаби та ракурси розгляду цієї теми теж розмаїті: соціяльно-політичні та історико-культурні генералізації існують поряд з індивідуалізаційним і конкретно-історичним підходами, підвищеною увагою до окремої людини та деталей війни. Так само складний і сповнений суперечностей ідейно-політичний спектр пропонованих версій та інтерпретацій. Однак, попри широту діяпазону оцінок та конфронтацію думок, слово Чечня дедалі виразніше знаходить свій вияв у колективній свідомості як сукупний образ Війни в Росії та починає набувати символічного...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі