Кучма всіх об’єднав

Жовтень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
38 переглядів

1.

Нинішня виборча кампанія відчутно відрізняється від усіх попередніх, і що ближче до виборів, то більше. Різниця полягає не в застосовуваних суперниками технологіях або виборчій поведінці кожного з кандидатів, хоч і тут є істотні особливості. Специфіку виборів-99 визначають дві обставини, що впадають в очі геть усім, навіть зовсім далеким від політики.

Потік уже підзабутих за післярадянські часи пропаґандивних кліше на кшталт «успішної боротьби за врожай» з обов’язковим комбайном і усміхненим колгоспником, привітальні транспаранти над юрбою, що не тямиться від палкої любові до дорогого Леоніда Ілліча, чи то пак, перепрошую, Даниловича – усе це в поєднанні з чималим-таки числом кандидатів у президенти створює враження якогось «накладання часів», такого собі гібриду плюралізму й моністичності, демократії й тоталітаризму. Ця шизоїдна роздвоєність політичного тла, на якому відбувається виборче дійство, – перша ознака нинішніх виборів.

Друга наочно виявила себе у незвичній для гарячого виборчого часу тиші на вулицях міст. Майже не видно аґітаційних авто з мегафонами, фасади будинків не обклеєно всілякими папірцями, явно менше їх порівняно з попередніми виборами і в поштових скриньках. І причина цього буденного, невиборного вигляду країни аж ніяк не в якійсь особливій коректності кандидатів чи в тому, що команди їхніх аґітаторів свідомо дотримуються джентльменських норм поведінки. Скоріше навпаки. Тоталітарний складник виборчої кампанії, старанно запроваджуваний кандидатом №1, примушує інших усі свої зусилля, та, зрештою, і кошти спрямовувати на те, щоб подолати владний пресинґ, інформаційну блокаду, адміністративні перешкоди, штучно витворювані на кожному кроці. На власне кампанію сил не вистачає. Свавілля владних структур усіх рівнів і відповідний їм організаційний безлад у стані кандидатів – два боки одного явища. Поєднання централізованого тиску, замішаного на правовому нігілізмі, та організаційної анархії – друга визначальна риса нинішньої кампанії. Обидві суттєво вплинули на перебіг передвибочих подій.

2.

Наближені до державного тіла мріяли про російський сценарій виборів, але він не заладився від самого початку. Автоматично пересаджена на український ґрунт схема одразу виявила свою штучність: і персоналії не ті, й упровадження в життя надто прямолінійне. Відтак, мавпуючи результативні дії «старшого брата», «молодший» власноручно змінював ситуацію не на свою користь. Замість двополюсної конструкції виборчих змагань, побудованої за принципом «президент-реформатор» проти «червоної загрози», виникла також біполярна, однак мотивована зовсім інакше – за чинного Президента або проти.

Цілеспрямовано витворювана на підготовчому етапі розпорошеність політичних сил, як лівих, так і правих, чиї представники розпочали боротьбу за найвищу державну посаду, не допомогла. Загроза нової п’ятирічки безладу, що міг вилитися в олігархічну диктатуру з можливою втратою непотрібної для олігархів державності, примусила нещодавніх антагоністів відсунути ідеологічні розбіжності на другий план і шукати хоча б тактичного компромісу. Прагнення знайти спільну мову заради державних інтересів підсилилося й життєвою потребою особистого політичного самозбереження: немає підстав сподіватися, що в разі обрання Леоніда Кучми на наступний термін ті тривожні тенденції, що їх чинна влада сповна виказала під час виборчої кампанії, кудись раптом зникнуть. Розпочатий політичний тиск на опонентів міг набрати сили й перетворитися на терор з усіма його атрибутами й наслідками білоруського чи туркменського ґатунку.

Відчуваючи подих майбутнього підпільного існування, яке хоч-не-хоч знівелювало б ідеологічні розходження, права й ліва опозиції вперше в найновітнішій українській історії спромоглися на домовленість. І хоч на ній годилося б зробити застережний напис «не кантувати», однак, персоніфікована канівською четвіркою, вона заіснувала. Зрештою, до єднання штовхала не лише примара...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі