Кримськотатарський газетний дискурс: уявлення про себе

Січень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1808 переглядів

На відміну від класичних ідеологій, які презентують себе програмовим текстом, сучасний кримськотатарський етнічний націоналізм якогось цілісного вичерпного викладу не має. У його власному середовищі й навіть у науковій літературі досі бракує якоїсь метарефлексії або спроб розглянути цей ідейний феномен у ширшому контексті історії ідей кінця XX – початку XXI століття. Проте це не означає, що кримськотатарський націоналізм цілковито позбавлений власного голосу. Головним засобом його вербальної реалізації виступають друковані й почасти електронні медії (1).

У пострадянських суспільних науках і досі панує уявлення, що для інтерпретації змісту та соціяльних наслідків певного ідеологічного феномену достатньо віднести його до певної категорії, а далі скористатися загальними знаннями про її найхарактерніші зразки. Таке уявлення є цілком хибним. Кожен націоналізм бодай у чомусь відмінний від іншого. Саме тому в англійській мові можливе застосування терміна nationalism у множині; тимчасом комп’ютерні системи перевірки українського та російського правопису й досі виправляють словоформи на кшталт «націоналізми», що відповідає уявленню про націона- лізм як монолітне явище, позбавлене будь-якої залежности від контексту. Аби зрозуміти політичну поведінку того чи того актора, треба відкривати його ідеологічні переконання в конкретному соціяльному контексті. Одним із найкращих, на нашу думку, способів з’ясувати зміст того чи того націоналізму, який одночасно дозволяє злокалізувати його ключові ідейні концепти у конкретному суспільному контексті, в якому він існує і розвивається, є дослідження дискурсу, що його підтримує і конструює, у співвідношенні з аналізом конкретної політичної поведінки його носіїв.

Антропологічний підхід до вивчення складних феноменів етнічної ідентичности та етнонаціоналізму, застосований у цій роботі, має витоки у традиціях філософської герменевтики та культурної антропології з притаманним їм наголосом на розумінні інтенцій та дій конкретних суспільно-політичних акторів у їхній складній взаємодії у певному історичному контексті, на відміну від пояснення, яке зазвичай обмежується каузалістським підходом, що зображає суспільство як арену дії знеособлених надлюдських сил. Метод аналізу дискурсу дозволяє виокремити ключові ідеї (концепти, схеми) та ключові теми, навколо яких точиться суспільна дискусія, і які зрештою мірою їх накопичення складаються в єдиний ментальний простір, який є полем дії суспільної свідомости. Коли такий простір окреслено, стає очевидним, що всі наявні суперечності й суперечки насправді залишаються в межах цього єдиного простору і побудовані на єдиній системі базових презумпцій, глибоко вкорінених у тому, що можна умовно назвати колективним несвідомим. Виявлення таких базових презумпцій дозволяє визначити горизонт очікування і, відповідно, обмеження, які визначають політичну поведінку організованих груп та спільноти в цілому.

Коло базових ідей, на яких побудовано сучасну кримськотатарську етнічну ідентичність, охоплює і класичні концепти землі, крові (родоводу), мови, на які спираються всі відомі національні ідентичності, і специфічні ментальні образи, зумовлені особливостями історичної долі кримськотатарського народу (злочин, єдність). Потребують уваги також уявлення про інших, під якими ми розуміємо ті етнічні групи та політичні об’єкти, які можна протиставити за схемою «ми – вони», і які, відповідно, правлять за тло для самовизначення кримськотатарської спільноти. До цього переліку належать деякі етнічні групи, які живуть у Криму і ширшому загальноукраїнському контексті, а також політичні об’єкти: місцева влада, Україна, Росія, тюркський світ/ Туреччина, Европа/ЕС.

Земля як ключ до розуміння кримськотатарської ідентичности

Ще у добу романтизму в процесі формування національних ідентичностей і держав-націй в...

Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі