Корупція: короткі історичні нотатки

Липень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
6861 переглядів

Ситуація була наскільки поганою, що, здавалося, погіршити її вже неможливо. Але радянська влада могла все. Іґнацій Хіґер – автор відомої епопеї про те, як групі львівських євреїв пощастило пережити Голокост, переховуючись у міській каналізації, – згадує, що під час радянської окупації 1939–1941 років серед службовців було поширене прислів’я: «Блат выше наркома». «Визволителі» говорили як комуністи, але у щоденному житті поводилися як капіталісти. Хіґер знав, про що пише, бо тривалий час працював т.зв. «снабженцем», робота якого полягала у здобуванні відсутніх для загалу товарів, сировини тощо[14].

В уяві багатьох українців і поляків тільки німець із твердою рукою (як говорили в Галичині, «німець з палицею») міг би змінити ситуацію і навести лад. Тим часом Хіґер показує, наскільки продажними у конкретних ситуаціях були майже всі ешелони нацистської влади в окупованому Львові – від поліціянтів до ґестапа та німецького керівництва місцевого ґета. Гірка іронія: в жахливих умовах Голокосту хабар українському поліцаєві чи німецькому ґестапівцю нерідко був єдиною можливістю зберегти своє життя або принаймні віддалити смерть[15].

Про повоєнну радянську владу написано ще порівняно небагато. Але й написане висвітлює одну нову рису повоєнної корупції: оскільки влада в СРСР мала груповий та клановий характер, то боротьба з корупцією стала тут інструментом боротьби за владу, способом дискредитації та усунення супротивників[16]. Це, зокрема, стосувалося кланів усередині Української РСР, серед яких львівський клан, сформований навколо першого секретаря Львівського обкому партії Віктора Добрика, був далеко не останнім[17].

Мораль, яку можна витягнути з «галицького випадку», проста: жодна територія, навіть із «кращою історією», не має імунітету до корупції. Цей висновок не релятивізує боротьбу з корупцією і зовсім не повинен схиляти до думки, ніби ця боротьба заздалегідь приречена на поразку. Навпаки: він вказує на те, що корупція, попри історію, може бути подолана у теперішньому часі. Для цього потрібна лише – політична воля тут і тепер, із думкою про майбутнє і без озирання на минуле.

 

[1] M. Johnston, “The Search for Definitions: the Vitality and Politics and the Issue of Corruption, International Social Science Journal, No 149 (1996), p.322. Цитую за: Manabu Suhra, “Corruption in Russia: A Historical Perspective”, Democracy and Market Economics in Central and Eastern Europe:
Are New Institutions Being Consolidated? (Hokkaido: Slavic Research Center, 2004,  p.386 (стаття доступна за адресою: http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/sympo/03september/pdf/M_Suhara.pdf)

[2] Manabu Suhra, “Corruption in Russia: A Historical Perspective”, p.389.

[3] Niall Ferguson, Empire: The Rise and Demise of the British World Order and the Lessons for Global Powers (New York: Basic Books, 2003).

[4] Ronald Ingelhart, Wayne E.Bakeer, “Modernization, Cultural Change and the Persistance of Traditional Values”, American Sociological Review, Vol. 65, No 1 (February 2000), p.19-51 (стаття доступна за адресою http://my.fit.edu/~gabrenya/cultural/readings/Inglehart-Baker-2000.pdf).  На цю тему також див. мою книжку: Життя, смерть та інші неприємності (Київ: Грані-Т, 2008), особливо статтю «Цінності».

[5] Larry Wolff. The Idea of Galicia: History and Fantasy in Habsburg Political Culture. Stanford: Stanford University Press, 2010.

[6] Тоmasz Zarycki, The New Electoral Geography of Central Europe. Comparative study of regional political cleavages in Czech Republic, Hungary, Poland, Slovakia and Ukraine. – Lund-Warszawa, 1998, s. 58. Цитую за: Ярослав Грицак, Страсті за націоналізмом. Київ: Критика, 2004, с.268.

[7] Sasha O. Becker, Katrin Boekh, Christa Hainz, Ludger W__mann, «Wie das l_ngst untergegangene Habsburger Reich noch heute in den osteurop_ischen Verwaltung sichstbar ist”, ifo Schnelldieng, 12/2011, p. 20–23.

[8] Kazimierz Chłędowski, Pamiętniki, [т. 1], Galicja 1843–1880, Wrocław: Wyd-wo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1951, с. 263.

[9] Там само, с. 135, 140, 161, 167

[10] Див. мою книжку:  Ярослав Грицак, Пророк у своїй батьківщині: Іван Франко і його спільнота. Київ: Критика, 2006.

[11] О. Филимон Тарнавський, Спогади. Родинна хроніка Тарнавських як причинок до історії церковних, священицьких, побутових, економічних і політичних відносин у Галичині в другій половині XIX сторіччя і в першій декаді XX сторіччя. Упоряд. і зредаґували д-р Анатоль Марія Базилевич і Роман Іван Данилевич, Торонто, 1981.

[12] Див.:  Андрій Чайковський, Спогади. Листи. Дослідження, т. 1, Львів: Львівський університет імені Івана Франка; Інститут українознавства імені Івана Крипякевича, 2002, с. 207–273.

[13] Jerzy Giedroyc, Autobiografia na cztery r_ce, т. 2. Opracował i posłowiem opatrzył Krzysztof Pomian, Czytelnik, 1994.

[14] Ignacy Chiger, Świat w mroku. Pamiętnik ojca dziewczynski w zielonym sweterku, Warszawa: Literatura Faktu PWN, 2012, с.42, 52.

[15] Ibidem, Про корупцію нацистського режиму див. Mark Mazower, Hitler's Empire: How the Nazis Ruled Europe. New York: The Penguin Press, 2008.

[16] Гавриил Попов, «О коррупции в постиндустриальном обществе», http://www.nkj.ru/archive/articles/17594/

[17] Про це див. неопубліковану дисертацію: Katerina Smagliy. Patron-Clientelism and Ukrainian Political Elites in the 1960s-2000s. A Dissertation in History. Presented to the Faculties of the Central European University in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy (Budapest, 2005).

 

 

Сторінки3

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.