Короткий курс наукового капіталізму

Травень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
42 переглядів

Фернан Бродель. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV–ХVІІІ ст.: У 3 томах. – Київ: Основи, 1998.

Створена вже після Марксової смерті так звана марксистська теорія соціальних процесів традиційно розглядала суспільство в категоріях базису й надбудови; базисом вважалися економічні (конкретно – виробничі) відносини, а надбудовою – політичні, ідеологічні та культурні явища. Годі й казати, що така схема, доволі зручна для пропаґанди серед малоосвіченого люду, в серйозних наукових працях не могла правити за ефективний дослідницький інструмент. Тому вже в 60-ті роки в радянській історичній та філософській науці (принаймні, в тій її частині, яка не була уражена ідеологічним догматизмом) розгортаються пошуки прагматичнішої методології гуманітарних досліджень, яка дала би змогу пояснювати й описувати складні суспільні явища.

Куди, наприклад, ґрунтуючись на категоріях базису її надбудови, зарахувати такий усезагальний феномен, як освіта? З традиційного марксистського погляду, вона належить до надбудови. Але вже XIX, а тим більше XX століття дали чимало прикладів того, як рівень, спрямованість та інші якісні й кількісні показники освіти в тій чи іншій країні визначають рівень та темпи економічного розвитку цієї країни. Звісно, можна говорити про «зворотній вилив надбудови на базис», але чи можна в такому разі вважати базис основою суспільного життя? Ба більше; цілком справедливим є твердження, що освіта – один із чинників, що продукують товар під назвою робоча сила (нормальною людською мовою це означає, що людина, котра здобуває освіту – це майбутній працівник). У такому разі освіту треба зараховувати до царини економіки. Деякі радянські теоретики спробували запропонувати інший, не такий безглуздий вихід: такі явища, як освіта, мовляв, не належать ні до базису, ні до надбудови. Але ж навіщо тоді пояснювальна схема суспільного життя, яка не охоплює всього цього життя?

І тут дуже вчасно, 1967 року, у Франції з’явився перший том осяжної праці Фериана Броделя «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVІІ ст.». Французький дослідник, якого аж ніяк не можна було запідозрити в непоштивому ставленні до Карла Маркса та його автентичних ідей, зробив спробу заглибитися в процеси становлення сучасної цивілізації. Робив він це на основі величезного фактичного матеріалу, показуючи багатовимірність тодішнього світу і взаємодетермінованість його складників. Ба, навіть економіка виявляється за такого підходу явищем багатовимірним і складним.

Втім, надамо слово самому Броделеві:

Власне, слід визнати, що існує не одна, а кілька економік. Та, яку описують переважно, – це так звана ринкова економіка, цебто механізми виробництва й обміну, пов’язані з діяльністю людей у сільському господарстві, з майстернями, крамницями, з біржею, банками, ярмарками і, зрозуміла річ, з ринками. Саме з цих ясних, навіть «прозорих» реальностей і з легко вловимих процесів і почав складатися понятійний апарат економічної науки... Але ж під ринком простягається непрозора для погляду зона, яку часто важко спостерігати за браком достатнього обсягу історичних даних; це та елементарна базова діяльність, що простежується всюди й масштаби якої просто фантастичні... З іншого боку, над поверхнею ринків, а не під нею, здіймаються активні ієрархічні соціальні структури; вони спотворюють процес обміну на свою користь, розхитують порядок, що встановився; бажаючи того, а іноді її не бажаючи, вони породжують аномалії, «завихрення» її ведуть свої справи досить своєрідним шляхом... Ця друга, непрозора зона, що лежить над ясною картиною ринкової економіки її утворює ніби верхній рубіж, видається мені... переважною сферою капіталізму.

Справді-бо, подивімося на нашу повсякденність: крім легальної економіки, врахованої статистиками, є й «тіньова». Її обсяги можна окреслити хіба що приблизно, але вона не менша за легальну. Але чи є економікою, скажімо, ведення домашнього...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі