Коротка історія української ідеї

Листопад 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
4
826 переглядів

John-Paul Himka. «The Ukrainian Idea in the Second Half of the 19th Century» (авторизований переклад з англійської Ернеста Гийдела)

А. И. Миллер. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). -Санкт-Петербург: Алетейя, 2000.
А. М. Круглашов. Драма інтелектуала: Політичні ідеї Михайла Драгоманова. - Чернівці: Прут, 2000.

Останнім часом з’явилися дві високого ґатунку книжки про розвиток української національної ідеї у другій половині XIX століття. Автор однієї з них, Алєксєй Ільїч Міллєр, ділить свій час як викладач та дослідник між Інститутом наукової інформації про суспільні науки Російської академії наук, Інститутом російської історії Російського державного гуманітарного університету й історичним факультетом Центральноєвропейського університету у Будапешті. Другу написав Анатолій Круглашов, завідувач катедри політології та соціології на історичному факультеті Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Міллєрова книжка описує політику російської влади - як місцевої, так і всеімперської - щодо українофільського руху, особливо в Києві від початку 1860-х до початку 1880-х років, тобто приблизно за правління Алєксандра II; вона також розглядає близько пов’язане питання реакції російських періодичних видань на український рух. Книжка Круглашова - про одного з лідерів цього руху, Михайла Драгоманова, який діяв від початку 1860-х і до своєї смерти 1895 року. Він настільки не мирився з російською владою, що 1875 року залишив країну і більше ніколи не повернувся. Він також часто не мирився з російською громадською думкою всіх напрямів. Отже, праці Міллєра та Круглашова - про взаємо-антагоністичні сторони. Кожен пише з ученою і часто критичною симпатією до своєї теми.

У Міллєровій книжці відчувається обізнаність із західним науковим доробком, але не так у цій конкретній темі, на Заході не надто відомій, як із літературою ширшого засягу. Дослідник не лише декоративно цитує, а й залучає у свою студію теоретичні роботи про націоналізм, англо- та німецькомовні дослідження російської, совєтської та української історій і сучасну історичну й соціяльно-наукову класику на споріднені теми. Серед цитованих у нього авторів - Імануел Валерстайн, Ентоні Сміт, Рон Суні, Роман Шпорлюк. Це книга, яка зв’язує російську науку з сучасними течіями у північноамериканській та європейській науках. Водночас вона також має стосунок до постсовєтських рефлексій із приводу того, чим є російська нація. Монографія Міллєра закінчується такою сентенцією: «Розказану нами історію проекту великої російської нації і його краху завершено, але відгомони тих ідей і сюжетів у нових умовах, у нових формах добре розрізнювані і сьогодні» [М, 239]

Книжка Круглашова більшою мірою вкорінена у сьогоденні турботи його середовища. Круглашов цитує західних авторів, але лише тих, які писали безпосередньо про Драгоманова (найважливішим із них залишається Іван Лисяк-Рудницький). Він прямо не посилається на сучасну літературу про націоналізм, але з того, як розглядає певні питання, зрозуміло, що автор обізнаний із нею. Його кругозір є сукупністю зацікавлень інтелектуалів у пост-совєтській, незалежній Україні.

* * *

«Українське питання» Міллєра деякою мірою є книжкою про націоналізацію світогляду російських чиновників. Автор цілком справедливо зауважує, що європейські династії загалом повільно та зазвичай неохоче пристосовували себе до націоналізмів, які прийшли знизу, а в Романових, зокрема, процес націоналізації зайняв усе XIX століття. Випромінюваний згори «офіційний націоналізм» мав зв’язок із російським націоналізмом як суспільним рухом, але то були два окремі явища, що інколи підсилювали один одного, а інколи й конфліктували [М, 11-12]. Неясність, наявна на найвищих рівнях, також відображалась і на локальному російському чиновництві. Деякі посадовці вже...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі