Контекстний інтелект

Листопад 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1545 переглядів

Чи ми є менеджерами, чи науковцями, ми досліджуємо бізнес, щоб отримати знання, формалізувати його та застосувати до задач, що їх хочемо розв’язати. Ось чому ми йдемо навчатися до бізнес-школи, пишемо кейси і розробляємо аналітичні концепції, читаємо «Harvard Business Review». Я глибоко переконаний, що ця робота важлива: вся моя кар’єра минула у вивченні того, як практикують бізнес у різних середовищах по всьому світу.

Але я дійшов висновку, який може вас здивувати: намагання застосовувати певну менеджерську практику всюди однаково – марна справа, хоч би як нам хотілося думати інакше. Звісно, багато видів цілей є якщо не універсальними, то принаймні широко прийнятими. Більшість підприємців і менеджерів погодяться, скажімо, з тим, що створення цінности й мотивування талановитих людей є серцевиною того, що вони роблять. Але варто пробурити трохи вглиб цих правильних проповідей, і швидко починають виявлятися розбіжності щодо того, в чому полягає цінність і як саме мотивувати людей. Це тому, що умови в різних місцях є надзвичайно різними, і ці відмінності важко систематизувати; це стосується не тільки умов економічного розвитку, але й умов інституційного характеру, фізичної географії, освітніх норм, мови і культури. Ті, хто вивчає менеджмент, колись уважали, що найкращі практики виробництва (якщо взяти лише один приклад) усталилися настільки, що процеси треба тільки трохи підправити, аби підлаштувати їх під місцеві умови. Частіше, як виявляється, їх треба було радикально переробити – не тому, що технологія була неправильна, а тому, що все довкола цієї технології змінює те, як вона працюватиме.

Не те, щоб ми іґнорували проблему, – аж ніяк. Бізнес-школи дедалі більше пропонують студентам і менеджерам можливість дослідити закордонні практики. У Гарвардській бізнес-школі, де я викладаю, міжнародні дослідження є неодмінною часткою нашої місії, і тепер ми посилаємо першокурсників програм MBA по всьому світу, аби вони могли отримати бодай невеликий досвід тих викликів, які стоять перед місцевими компаніями. Попри це, я постійно бачу, як люди переоцінюють своє розуміння того, як досягнути успіху в інших країнах.

Контекст має значення. Це не новина для спеціялістів із соціяльних наук або ж тих моїх колеґ, які вивчають лідерство, але ми приділили цьому недостатньо уваги у сфері менеджменту. Немає нічого поганого в аналітичних інструментах, які є у нас у розпорядженні, але їх застосування вимагає обережности й розважливости. Воно вимагає контекстного інтелекту: здатности зрозуміти межі наших знань і адаптувати ці знання до середовища, котре відрізняється від середовища, в якому ми розробили ці знання. (Термін «контекстний інтелект» не новий; мої колеґи з Гарвардської бізнес-школи, Ентоні Майо та Нітин Норія, нещодавно використали його на сторінках «Гарвард бізнес-рев’ю», і можна знайти згадки в науковій літературі аж від 1980-х років.) Доки ми набудемо інтелекту такого штибу й почнемо його застосовувати, частка транскордонних бізнес-починань, які зазнали невдачі, залишиться високою, наша здатність здобувати уроки з експериментів, здійснюваних по всій земній кулі, залишиться обмеженою, а перспектива здорового зростання по всьому світу залишиться нездійсненною.

Чому знання часто не перетинають кордонів

Я замислився про питання контекстного інтелекту декілька років тому, коли разом зі своїм колеґою Дженом Ривкіном вивчав рівні прибутковости різних галузей у різних країнах. Сказати, що наші знахідки нас здивували, – не сказати нічого.

Спочатку трохи історії. Аж до 1990-х років економісти-емпірики, які вивчали економіки країн-членів ОЕСР, дані з яких були легко доступні, дійшли висновку, що схожі галузі, як правило, мали схожі структури та схожі рівні рентабельности. Це спричинилося до широко розповсюдженого...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.