Консервативне обличчя класичного лібералізму

Квітень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
84 переглядів

Ф.А.Хайєк. Право, законодавство та свобода. Нове викладення широких принципів справедливості та політичної економії. В 3-х т. Переклад з англійської Наталії Комарової. – Київ: Сфера, 1999.

Ф.А.Гайек. Право, законодавство і свобода. Нове визначення ліберальних принципів справедливості і політичної економії. Т. І–III. Переклад з англійської Віктора Дмитрука. – Київ: Аквілон-Пресс, 2000.

Доба забобонів – це час, коли люди уявляють, що вони знають більше, аніж це є насправді.

Фридрих Август фон Гаєк

Шлях до читача

До сторіччя лауреата Нобелівської премії, відомого австрійського економіста та філософа права Фридриха фон Гаєка (1899–1992) в Україні вийшли друком одразу два видання його фундаментальної праці «Law, Legislation and Liberty» (1973–1979). Такий «подвійний постріл» привертає увагу та дає привід поговорити про резонансність Гаєкових ідей у сучасній Україні. Водночас важко подолати певні сумніви з приводу доцільності такого марнотратства наших і без того не дуже потужних перекладацьких кадрів, – адже навряд чи другий переклад викликаний суттєвими хибами першого, просто забракло координації видавничих стратегій (немає навіть суголосності у транслітерації авторового прізвища)*.

Втім, суто перекладацьких вад чи здобутків двох видань я практично не торкатимусь. Зауважу лише, що з позиції пересічного читача переклад Наталії Комарової («Сфера») видається простішим і зрозумілішим, натомість термінологічно точнішим виявляється переклад Віктора Дмитрука («Аквілон-Пресс»). Лише один приклад: які були підстави перекладати у підзаголовку цілком зрозумілий і відповідний до Гаєкової концепції термін liberal побутовим широкі?

Суттєві формальні різниці, на мій погляд, мають і способи видання тексту. «Сфера» видрукувала всі три томи окремими книгами, а це, з огляду на їхній обсяг (близько 200 сторінок кожний), було зовсім не обов’язково. Ориґінал уперше видано саме так лише через те, що твір готувався до друку впродовж тривалого часу. Зібраним під однією обкладинкою текстом користуватися зручніше. Натомість «Аквілон-Пресс», як на мене, помилився в іншому: слід було зважити на те, що в цій праці примітки є здебільшого не просто бібліографічними посиланнями, а органічним доповненням тексту. Редактори вирішили, що досить великі виноски, які подекуди, йдучи одна за одною, заповнюють цілі сторінки, заважатимуть сприйняттю основного тексту. Проте розміщення всіх посилань наприкінці тому ускладнює сприйняття ще більше, адже читачеві врешті-решт набридає щоразу перегортати всю книгу, й важливу частину тексту він може втратити.

Але досить про технічні деталі, перейдімо до самого тексту, який, незважаючи на свій вік, залишається актуальним не тільки для фахівців. До речі, Гаєкові праці прийшли до пересічного вітчизняного читача, не дуже обізнаного в мовах і не вхожого до спецсховищ, не більш як десять років тому. «Шлях до рабства» (1944) надрукували «Вопросы философии» наприкінці 1990-го, а трохи згодом цю працю майже мільйонним тиражем доніс до перебудованого радянського суспільства «Новий мир». Її ліберальні ідеї напрочуд вдало корелювали з намірами ідеологів «шокової терапії», проте Гаєкові застереження про небезпеку абсолютизації демократичних процедур не були сприйняті серйозно. Світогляд тодішніх неофітів від демократії ще не вміщував чітких уявлень про відносно інструментальний характер цього явища й про розрізнення демократичних і ліберальних цінностей. Гаєкова критика демократії стала для них одкровенням,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі